Увага! Розшук зловмисників, які минулого тижня скоїли вбивство двох міліціонерів у Львові, триває.

22.09.2003 року

За скоєння вбивства двох співробітників міліції 16 вересня у Львові, розшукуються:

Сушко Артур Романович, 1972 року народження, уродженець та мещканець Львова, вулиця Д. Вашингтона, 7-"А" кв 138, та



Верещак Оксана Миколаївна, 1978 року народження, уродженка та мешканка Львова, вулиця Шафарика, 4 кв 57.



Міліція буде вдячна кожному, хто надасть будь-яку інформацію про місцезнаходження розшукуваних.

Звертайтеся за телефонами у Львові:

(0322) 782-229, 782-412, чергова частина 782-269 або "02".

Центр громадських зв'язків
МВС України

Чому загорівся автомобіль у Сваляві

22.09.2003 року

Недавньої ночі на вул.Митрака у Сваляві загорівся автомобіль "Фольксваген-Транспортер". Поки підоспіла допомога, вогонь встиг пошкодити на "мікріку", котрим за дорученням керує 29-річний житель райцентру, передній та задній бампери, ліве колесо, фари тощо, завдавши збитків на три тисячі гривень. Врешті, експерти встановили, що причиною пожежі став підпал, і до справи взялися працівники карного розшуку. І ось яка історія почала вимальовуватися...

З'ясувалося, що кілька років тому теперішній власник мікроавтобуса разом зі своїм братом мали інцидент з місцевими ромами. У сутичці брати взяли гору, а їх "трофеєм" стали "Жигули" дев'ятої моделі, що належали супротивникам. Побивши і розкурочивши машину, "переможці" кинули її на одній з вулиць міста. Врешті-решт свалявці усвідомили свою неправоту і уклали з ромами "мирову" угоду, пообіцявши у вигляді компенсації завданих збитків заплатити їм 800 доларів.

...Час ішов, однак свою обіцянку брати виконувати не поспішали. Коли ж роми "посміли" нагадати про борг, у відповідь почули погрози і лайку. Ось тоді й спалахнув, підпалений з різних боків, "Фольксваген", необачно залишений ночувати на вулиці просто неба одним з тих, хто не дотримав свого слова.

Як встановили оперативники, відомстили кривдникам, підпустивши "червоного півня", 39-річний Ласло зі своїм 37-річним родичем. Вживаються заходи щодо їх розшуку та затримання.

Закарпатська область

Початкуючі грабіжники перетворилися на безжальних убивць

22.09.2003 року

Недільного вечора, зручно вмостившись у кріслі, 45-річний мукачівець Микола дивився телевізор. Раптом знадвору почувся якийсь сильний удар, скрегіт металу. Виглянувши у вікно, чоловік побачив автомобіль "Жигули" з "шашечками" на даху, який сходу врізався у стіну хлібопекарні. Через кілька хвилин на місці вже були "швидка" та міліція. На грудях таксиста, 60-річного мукачівця, виднілися численні кривані рани, завдані, вочевидь, ножем.

Невдовзі на вул.Шевченка прибули начальник міськвідділу УМВС Дмитро Миколенко, його перший заступник Ладислав Бобич, начальник карного розшуку Микола Буташ, судмедексперт та працівники прокуратури. Для розкриття вбивства на допомогу колегам з Ужгорода приїхали перший заступник начальника УМВС Віктор Швидкий, начальник управління карного розшуку Віктор Русин та кращі оперативники області. Жителі довколишніх будинків, на жаль, якоїсь корисної інформації правоохоронцям повідомити не змогли. Між тим за фактом убивства було висунуто три версії. Найперше, не виключалося, що тяжкий злочин скоєно з метою пограбування. По-друге, таксистові хтось міг у такий страшний спосіб помститися. І, нарешті, вбивство могло бути скоєне з хуліганських мотивів. Позаяк гроші та цінності потерпілого були на місці, перша версія відпала. Не мав небіжчик і жодних боргових зобов'язань, був людиною порядною, чесною, надзвичайно скромною, ніколи нікого не кривдив, отож і ворогів не мав. Значить, убивці -- якісь хулігани? Однак ретельне відпрацювання цієї версії невдовзі завело сищиків у глухий кут. Довелося, мовити б, розпочинати все з початку...

Робота, виконана правоохоронцями, була справді титанічною. Сищики перевірили сотні осіб з т.зв. спецконтингенту, ні хвилини відпочинку не мали слідчі, аналізуючи гори отриманої інформації. Врешті, буквально похвилинно відстеживши останні години життя убитого, оперативники з'ясували, що останнім таксиста бачив його колега, коли на вулиці Ілони Зріні в "одиничку" сідали два молодики. Зумів свідок і детально описати прикмети пасажирів. Так у поле зору правоохоронців потрапили місцеві жителі, 24-річний Віктор і 17-річний Юрій. На допиті підозрювані і не думали зізнаватися у скоєнні тяжкого злочину. Та під час проведеного у їхніх помешканнях санкціонованого обшуку було вилучено джинси й кросівки з темними бурими плямами. Пояснити походження підозрілих плям молодики не змогли. Плуталися вони і в показаннях щодо місцезнаходження під час вбивства. Мало-помалу картина вчинення страхітливого злочину почала набирати реальних обрисів...

...Віктор був єдиною дитиною у сім'ї, отож ніколи ні в чому не мав відмови. Коли йому виповнилося двадцять років, батько натякнув, що пора й самому гроші заробляти. Та молодик на ці слова тільки рукою махнув. Якось, тиняючись містом, зійшовся з надто довірливим дядьком. Наобіцявши тому золоті гори, видурив у чоловіка чималі гроші. За це й потрапив спочатку на лаву підсудних, а відтак -- на "зону". Однак, повернувшись додому, ставати на праведний шлях не захотів. Одного дня здибав у вароші 17-річного Юрія. Той хоч і походив з незаможної родини, мав однакові зі старшим корешем погляди на життя. Глава сім'ї працював автослюсарем і часто брав на допомогу парубка, який, незважаючи на юний вік, мав неабияку фізичну силу. Та крутити гайки і болти хлопцеві не надто хотілося. Прагнув ситого і безтурботного життя "на дурняка". Тому, коли новоспечений приятель запропонував... грабувати одиноких пізніх перехожих жінок, легко пристав на цю пропозицію. Віктор, придбавши газовий балончик, зайшов одного вечора за спільником.

- Я пшикатиму в обличчя газом, а ти зриватимеш ланцюжки, - наставляв старший.

Однак перша жертва грабіжників золотих виробів не мала. Юрію вдалося тільки вирвати з рук дамську сумочку, де було усього кілька гривень та косметика. Не "таланило" зловмисникам й у наступні дні. "Золота" "клієнтка" ніяк не хотіла потрапляти у їх руки...

Того недільного вечора грабіжники знову вийшли на "полювання". Юрій, аби відчувати себе справжнім "нальотчиком", прихопив і кухонний ніж. А ось і жертва. Пройшовши назирці два квартали, грабіжники у темному місці накинулися на жінку. Та поживитися не вдалося, бо вона зчинила лемент і на вулицю повибігали люди. Довелося накивати п'ятами. Прошкуючи далі, роздратовані невдачею, помітили ВАЗ-2101, який стояв на узбіччі темної вулиці.

- Давай "візьмемо" таксиста, у них грошей -- кури не клюють! - запропонував Віктор. - Я сяду спереду, а ти ззаду душитимеш...

Проїхавши з півкілометра, Юрій накинувся на таксиста. Та чоловік виявився не з полохливого десятка. Тоді молодший з нападників вихопив ніж і став з усієї сили бити водія у груди. Як засвідчила згодом експертиза, принаймні три удари із шести були смертельними. Однак таксист продовжував міцно тримати кермо. І ось тоді "одиничка", керована, по суті небіжчиком, врізалася у стіну пекарні. Пограбувати жертву вбивці просто не встигли...

Зловмисників заарештовано, подробиці та обставини вбивства з'ясовує прокуратура.

Закарпатська область