Нещодавно у Білій Церкві, що на Київщині, було проведено спільний рейд міліції й представників служби у справах неповнолітніх по виявленню неблагополучних сімей. Про результати цього заходу, нагальні проблеми дітей соціально незахищених категорій, ми спілкувалися з начальником кримінальної міліції у справах неповнолітніх ГУ МВС України в Київській області, підполковником міліції Олексієм Лазаренко.

- Перш ніж обговорювати проблему неблагополучних сімей, - розпочав свою розповідь Олексій Олександрович,- необхідно, власне, розтлумачити поняття "неблагополучна сім'я". На сьогодні дефініція такої сім'ї ще невизначена на законодавчому рівні. Утім, ми можемо сформулювали умовну модель до якої входять різні аспекти необхідних житлово-побутових передумов проживання дитини, що виводять нас до більш-менш чіткого розуміння поняття. Зокрема, враховується кількість дітей в сім'ї, як вони захищені та забезпечені, достатність та правильність харчування, доходи батьків тощо.
Зараз ми працюємо по трьом основним районам, де по нашим даним склалась найбільш гостра ситуація - це Вишгородський, Білоцерківський та Фастівський райони. Біла Церква, де нараховується 324 неблагополучні родини із 490 дітьми, раніше була великим промисловим містом, але нині значна кількість підприємств закриваються або ж переходять в іншу форму власності і, як наслідок, люди залишаються без роботи. Останнім часом простежується загрозлива тенденція, - багато з них спиваються від безвихіддя, все частіше алкоголізмом страждають жінки. Здебільшого матері-одиначки, в яких і раніше були проблеми, а за відсутності роботи взагалі зневірюються в житті і спиваються.
В першу чергу, ми відвідали гуртожиток, що знаходиться на околиці Б.Церкви, в районі, який серед місцевих жителів носить славу Чикагського Гарлема. Раніше гуртожиток належав шинному заводу. Пошарпані стіни свідчили про те, що ця будівля давно не бачила ремонту. Зайшовши в кімнату, ми потрапили в суцільний безлад: повна відсутність меблів, розкидане ганчір'я та усілякий мотлох по підлозі. В іншій кімнаті ми побачили аналогічну картину, яка доповнювалась лише наявністю двох ліжок. В цих апартаментах проживає жінка з двома маленькими дітьми ( 3-х та 10-ти років), співмешканець та пристаріла бабуся. Всі троє дорослих небайдужі до чарки, про що свідчать не двозначний запах перегару та не чіткість рухів.

З'ясувалось, що дорослі сплять на ліжках, а діти в кімнаті, яка знаходиться на верхньому поверсі. На підлозі кімнати валялися ганчірки, подушки і матрац без усякого натяку на постільну білизну - це і було місцем відпочинку дітлахів.
Звичайно, ж, що умови проживання дітей не відповідають жодним санітарним нормам, тому було вирішено 3-річного Андрійка та його 10-річного брата, вилучити з сім'ї і тимчасово передати в притулок. Щоб в подальшому, у разі виправлення матері та покращення умов проживання повернути до дому.

Дещо інша історія у 12- річної Анжели. Разом з мамою вона проживає в одній кімнаті, яку важко назвати жилим приміщенням. Адже вхідні двері не замикаються і підпираються шафою, віконна шибка вибита і закрита фанерою, стіни голі, і практично відсутні меблі. Різноманітності інтер'єру додавала клітка з двома щурами і морською свинкою та собака із щеням. Брат дівчинки, якому трохи виконалось 17 років, перебуває в місцях позбавлення волі за крадіжки, перебував на обліку, як наркоман. Мати постійно пиячить з друзями і витрачає на це всю пенсію. Терпець дівчинки урвався і вона написала матері записку: "Або я, або твої друзі алкоголіки". Тому за кілька днів до нашого приїзду жінка дещо схаменулась майже перестала пиячити. Ми прийняли рішення все ж таки забрати Анжелу, терміном на один місяць. А за цей час її мати пообіцяла привести в належний стан житло та зробити все можливе для створення нормальних умов життя. Відвідавши в цей день різні помешкання, ми вилучили, ще кількох дітей, але, на жаль, це не вирішує проблему. Необхідна розвинена система опіки над такими дітьми на державному рівні. На даний час є офіційний документ, який дозволяє створювати дитячі притулки та реабілітаційні центри, але робота в цьому напрямку тільки починається. Створено кілька таких благодійних та приватних притулків і центрів. Чотири центри діє на території Київської області.
Світова практика показує, що вилучення дитини з сім'ї, це не каральний захід, а нормальна , цивілізована допомога батькам і дитині. Залучаються благодійні фонди, громадські організації, з тим, щоб родина вийшла з тієї кризи в якій перебуває.
У Великобританії існують спеціальні фонди, які допомагають оплатити борги та придбати найнеобхідніше. Тобто такі організації роблять свого роду поштовх до кращого життя. Також, у них є спеціальні установи, які займаються підготовкою прийомних сімей. Дитина живе в цій сім'ї. Єдине, що потребується від прийомних батьків, це оточити її турботою і затишком. Та регулярно звітувати про витрату коштів, які виділені спеціальним фондом на дитину.
До тих пір, доки не буде розроблена державна програма підтримки неблагополучних сімей та будемо боротися з цією проблемою каральними методами, суттєвий результат буде відсутній.