на головну
"КРАПОВА" МІЛІЦІЯ

04.08.2004 року

Бути професіоналом у будь-якій сфері діяльності - заняття подвійно приємне й почесне. А якщо від цього уміння залежить людське життя, порядок й безпека в країні, це, насамперед, ще й дуже відповідально. По великому рахунку, якщо говорити про правоохоронців, дилетантам не місце в "органах", хоча про якість й результативність їхньої роботи розмірковують дуже багато. Іноді "дим" у цих розмовах має явно гаряче підґрунтя. Тому керівництво органів внутрішніх справ усе більше уваги приділяє професійному росту персоналу служб і підрозділів, особливо тих, на чиїх плечах обов'язок діяти в умовах безпосереднього контакту з населенням, затримувати небезпечних злочинців.

З 17 В "ЖИВИХ" ЗАЛИШИЛОСЯ ТІЛЬКИ ДЕВ'ЯТЬ.

У 1997 році в ГУ МВС України в Київській області відбувся перший випуск співробітників батальйону міліції особливого призначення "Беркут", що пройшли по тернам спецпрограми підготовки "Професіонал". Про що свідчили не тільки посвідчення й відповідні відзнаки, а й отримані під час навчання шрами. "Сіль" програми полягала в тім, що боєць повинен не тільки класно стріляти, бігати, як лань чи вміло виламувати руки. Тут головна майстерність - мислення аса, а вже потім сила й влучність. Але з ряду причин кілька років "суперментів" не випускали. Деякі пішли в інші силові структури, у т.ч. підрозділ УБОЗ "Сокіл", хтось залишився вірний "Беркуту". Тепер усе відроджується...
І от ми на полігоні неподалік с. Петрівське К.- Святошинського району. Після першого теоретичного етапу кваліфікаційних заліків з кількох десятків кандидатів залишилися 17. Тепер їм треба було підтвердити своє реноме в плані тактико-спеціальної, вогневої й фізичної підготовки, а також діях у різних екстремальних ситуаціях. У випадку складання заліку їм вручається краповий берет, посвідчення, нагрудний знак, вони мають право на додаткових 5 діб до щорічної відпустки в будь-який період року.
Чотири ланки співробітників "Беркута" у повному бойовому викладенні по черзі стартували на дистанцію десять кілометрів. Перед цим кожна група одержала карти й бойовий наказ, котрий зазначав, що "...поблизу с. Білогородка К.-Святошинського району в квадраті 13/57 лідери двох організованих злочинних угрупувань проводять зустріч для об'єднання зусиль у спільній підготовці масштабного терористичного акту. Згідно оперативних даних стало відомо, що зустріч вирішили перенести в район с. Петрівське, призначивши час для початку "східняка" на дев'яту ранку. Місцевість у цій окрузі ретельно охороняється озброєними бандитами, які патрулюють на автомашинах, причаїлися в засідках й улаштували хитромудрі пастки. Як не дивно, місцеве населення лояльно ставиться до зловмисників, - тому, що багато членів кримінальної організації є вихідцями з цих сіл.
Завдання бойовій групі: виявити дислокацію злочинців, зустрітися в умовленому місці поблизу урочища Шевченкове з оперативним співробітником, впровадженим в одну з банд, уточнивши в нього остаточне місце і час сходки авторитетів й їх спільників. Потім наблизитися до лігва лиходіїв, затримати чи ліквідувати зграйовиків й їхніх ватажків". Їм потрібно було потай пробратися через ліси, поля, населені пункти. Комбат майор міліції Павло Трясун спеціально попередив чергову частину Главку про можливі дзвінки громадян, які повідомляють про появу озброєних "лазутчиків". Один дзвінок, і групі ставиться незалік. Бійців це не зупиняло. Пройшовши непомітно ділянки з подоланням болота, що кишіло вужами й жабами, городи й дачі, ті з ходу лягали під БТР-80, захоплювали його, а потім займали позиції на рубежі і відкривали вогонь з АК й пістолетів. До речі, зазначимо, що цей БТР батальйону недавно переданий особисто міністром внутрішніх справ Миколою Білоконем, міліцією він застосовується в більшості випадків як психологічна зброя, засіб залякування, особливо при придушенні масових безладь.

Після перших "екзекуцій" хлопці зборювали досить складну смугу перешкод: її, обійняту вогнем й димом, тут називають "стежкою Хошіміна". Її подолання супроводжується безупинними автоматними чергами й вибухами. А за дві хвилини "беркутята" уже вели рукопашний бій по черзі з трьома інструкторами. На "закуску" кондиції кандидатів випробувалися в спарингу особисто комбатом Трясуном, рука в нього виявлялася важкою... На усе про все майбутнім "краповикам" давалося не більше півтори години. Саме тут, добряче утомлені, хлопці найбільше здавали, нерідко вибуваючи з числа потенційних "профі". Розбиті носи, численні нокаути й "відключки", навіть серйозні вивихи зробили свою справу. З усього числа міліціонерів, що дійшли до другого етапу кваліфікаційних заліків, почесне звання завоювали 9 чоловік. Зараз із усього числа обласного "Беркута", а це близько 270 співробітників, краповий берет мають право носити тільки 18 чоловік. До речі, хлопців ніхто не примушував ставати "героєм" - це їх власне, добровільне рішення ...
- У підрозділі створена Рада "Професіоналів" "Беркута" столичної області, що складається з тих, хто вже завоював, а потім і захистив це почесне звання, завоював право носити краповий берет. Очолив раду капітан Микола Чепурко, - говорить майор міліції Павло Трясун. - Саме ці співробітники й стали інструкторами, екзаменаторами для кандидатів в елітний клуб українського спецназу. Програму будуть обов'язково удосконалювати в плані ускладнення вимог до претендентів й умов здачі заліків. У реальності такого не буває, коли можна спокійно стати й вразити статичну "мішень" - як того вимагають умови тиру. Міліціонери повинні знати: кулі летять і від озброєних злочинців, й панікувати, коли біля вуха раптом просвистить куля, смерті подібно. У житті буде стрілянина в упор, й наші бійці повинні відчути це, бути готовими до всього. Девіз "крапового міліціонера": "дух перемагає силу і майстерність". Мета заходу - перевірити моральну підготовку спецназівців, перш ніж вони опиняться в екстремальній ситуації.

У "БЕРКУТІ" ВИРОЩУЮТЬ КРИСТАЛ ДУХУ

Захід відбувався під керівництвом першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області полковника міліції Івана Прошковського. - На жаль, озброєння населення й криміналітету залишається високим, - зазначає Іван Іванович. - Щодня в Україні вилучається мінімум 5-6 одиниць зброї. Найстрашніше те, що для злочинців життя міліціонера нічого не варте. Тому ми повинні готувати правоохоронців до справжнього протистояння зі злочинним світом. Для цього ми створюємо прошарок людей, на яких можна покластися в будь-якій ситуації. Багато співробітників ОВС зіштовхуються з психологічною дилемою: застосовувати зброю чи ні? Завдавати удару чи почекати? Вони повинні у певний момент подолати її, природно, не порушуючи закон. От саме тут необхідно зростити кристал "духу"...
Не останнє тут питання - зниження потенційної загрози від…працівника міліції для суспільства. Той же патрульний, що виймає на вулиці пістолет й стріляє начебто б по злочинцеві, коли поруч багато "мирних" громадян, дітей, представляє останнім серйозну небезпеку. Ми повинні звести її до мінімуму. Правоохоронець без чіткого розуміння, що його право стріляти безпечне для інших громадян, що його, у наслідку, не будуть переслідувати за законом, не може відбутися як професіонал. Ми намагаємося колег навчити не входити в конфлікт, прагнемо уникнути професійної безпорадності наших співробітників.

-- Які у Вас плани щодо розвитку програми "Професіонал"?

- З цих хлопців ми плануємо зробити високопрофесійний підрозділ, що виконує будь-які завдання - від операції "Набат" зі звільнення літака й заручників до найскладніших пошукових заходів. Щодо того, що ви тут побачили - так життя, а тим більше злочинці, "беркутят" не пошкодують, не буде матраца, татамі й інструктора. Буде асфальт, будеш ти і злочинець з ножем чи гранатою. Усе залежить від прийнятого тобою рішення...

Геннадій Карпюк
ЦГЗ ГУ МВС України
в Київській області



Повернутись на головну
Замовити VPS-хостинг
Зарегистрировать домен / register domain ua
Трансляция видео