В селі Тарасівна Броварського району у місцевому гуртожитку від отриманих ножових поранень помер молодий чоловік, віком близько 20 років. Про потерпілого відомо лише те, що він киянин і працював в сусідньому селі охоронцем, інші дані потерпілого свстановлюються.
Того трагічного дня, після чергування юнак зустрів у вище згаданому селі свого наочно знайомого 21-літнім Валентина, який запропонував завітати до знайомих дівчат в гуртожиток. Проводячи вільний час у веселій компанії, Борис не помітив як пробіг день, а коли збагнув, що пора збиратися до дому, виявилося, що занадто пізно, тож і вирішив до Києва виїздити зранку.
Народний вислів, що занадто, то не здраво, дуже доречний в даному випадку, якби Борис не залишився, все могло бути по другому, однак…
Уже за північ, коли випито було занадто багато, між молодими людьми "пробігла чорна кішка". Слово за словом і сварка, яка спалахнула із нічого, переросла в бійку, під час якої Валентин схопив ніж і ударив ним столичного гостя спочатку в одну, а затим і в другу ногу.
Медики стверджують, що нанесені тілесні ушкодження мали не смертельний характер, і вчасно надана допомога врятувала б життя юнака, та як не прикро повернути час назад не можливо, і сталося те, що сталося.
Залишивши пораненого одного, Валентин подався до іншої кімнати, де молодь продовжувала веселитися, навіть не підозрюючи, що через стіну вмирає від втрати крові молодий юнак.
Тіло постраждалого Бориса виявили занадто пізно, і допомога йому уже була не потрібна.
Валентин, затриманий оперативниками, стверджує, що ініціатором бійки був постраждалий, та чи має це вже значення, адже життя юнака не повернути.

Не одноразово співробітників міліції міста Бровари викликали мешканці будинку по вулиці Олімпійській на сімейні скандали братів У. Правоохоронцям чоловіки клялися і божилися, що такого більше не повториться, та вистачало обіцянок не на довго. Після чергової п'янки, а полюбляли братики обидва випити, знову і знову з'ясовували між собою стосунки і дерли один одному чуби.
Важко сказати хто був ініціатором дебошів, чи старший 27-літній Андрій, який мав не лише крутий норов, а й уже одну судимість за крадіжки, чи непокірливий 25-літній Анатолій.
Той трагічний недільний ранок молодики розпочали з прикладання до чарки, а о дванадцятій годині дня, уже добряче сп'янілі, знову за накатаним сценарієм квартиру перетворили на ринг для кулачного бою, руйнуючи все, що попадало під руки.
Правоохоронці, викликані жителями сусідніх квартир на сімейний скандал до братів Л., потрапили на вбивство...
Виявляється Андрій в пориві гніву вирішив остаточно поквитатися з Анатолієм і поставити всі крапки над "і", схопивши зі столу кухонний ніж, яким нещодавно нарізав закуску, він наніс братові аж 12 ударів.
По даному випадку порушено кримінальну справу, а братовбивця утримується в ізоляторі тимчасового утримання.

Під час відпрацювання приватного сектора і дачних ділянок у селищі Чабани К.Святошинського району, в одному із будинків, правоохоронці затримали 55-літнього Н. жителя села Бульботі Республіки Молдова.
На візит працівників міліції в будинку, де громадянин ближнього зарубіжжя знімав кімнатку, відреагував не адекватною, відразу почав метушитися і нервувати. А після того, як у нього попросили пред'явити паспорт, і зовсім упав в панічний страх, і почав розповідати про свій страшний гріх, який "мучив" його протягом кількох років. А розповісти було що.
До приїзду на Україну, у Костянтина була подруга, яка проживала у його будинку. Сімейні відносини складалися не кращим образом, полюбляв чоловік випити, тож були і скандали, і бійки, та якось намагалися миритися. Однак у квітні місяці 2002 року, коли Костянтин знову заявився додому п'яний, він побив Марту металевим прутом так, що вона потрапила до лікарні. Боротьба медиків за життя 45-літньої жінки не дали бажаних результатів, тілесні ушкодження були надто серйозні, і через два тижні вона померла. Довідавшись про новину, Н. був шокований, адже лупцюючи Марту, він аж ніяк не бажав її смерті. Страх, який повністю його охопив, і відповідальність за вчинене, наводили лише на одну думку - тікати.
Зібравши на швидку руку деякі документи, Костянтин відправився на Україну. Перших декілька місяців він проживав в місті Херсоні, а затим, в пошуках заробітків, він подався на Київщину.
Слід відмітити, що про затриманого, який понад два роки працював по найму в селищі Чабани, відзиваються як про працелюбиву і чесну людину. Щоправда всі гроші, які отримував, тратив в основному на випивку, однак за весь цей час він ні разу не порушував закон.