У чергову частину Вишгородського райвідділу міліції столичної області надійшла інформація про те, що щез деякий громадянин, який приїхав на заробітки з Житомирщини й трудився будівельником на спорудженні одного з заміських будинків у дачному кооперативі "Каскад", розташованому поблизу с. Хотянівка. Зателефонували в міліцію знайомі зниклого й заявили: 42-літній робітник-найманець Л. два дні тому пішов з хати, де знімав кут, й безвісти, без усякої на те причини зник…

ТРУП ЗАКОПАЛИ В ПІДВАЛІ ДЯДЬКОВОЇ ДАЧІ

…Щоб перевірити заяву, на місце, де в останнє бачили цю людину, негайно виїхала слідчо-оперативна група райвідділу. Зі слів колег Михайла Л. по будівництву, вдалося зрозуміти, що шуканий міг напередодні пропажі зазирнути на дачу, що неподалік сусідить, до наочно знайомого й там неслабо "відтягнутися" у добряче підігрітій горілкою компанії.
Правоохоронці, у надії на виявлення дороговказної нитки розгадки чергового ребуса, які в подібних амплуа не обов'язково овіюються трупним запахом, рушили до дачі, зазначеної зіпрілими від непосильної праці мулярами. Але припущення оперів про зачумілого у штопорі трударя, який дозволив собі розслабитися удалині від домівки й заблукав проміж бажанням заробити й передчасно не згинути під вагою ноші цеглин, незабаром змінилися версіями більш мінорного плану...
…У більш-менш облаштованій хатині міліціонери побачили сухорлявого молодика років тридцяти, який представився Євгенієм та його гарненьку подружку - неповнолітню Олю, котра чомусь відразу злякалася приходу нежданих гостей з "ксивами". З'ясувалося, що парочка практикує принади цивільного шлюбу й приїхала сюди аж з Нової Каховки Херсонської області, проживаючи на дачі дядька. Досвідчені розшуківці спочатку вислухати плутані розповіді й пояснення мешканців "фазенди" щодо можливої долі Михайла, що заходив до них, а потім, остаточно заплутавши їх парою-трійкою простих питань, здобути вагомі підстави для продовження розмови в відділку. За кілька годин вони вже давали показання "під протокол" у якості підозрюваних в убивстві, вони ж потім допомогли слідчій бригаді й судовим медикам визначити місце поховання знівеченого трупа Михайла. Для детальнішого відпрацювання злодіяння, що розкрилося, створили спеціальну групу з числа кращих правоохоронців на чолі з заступником начальника Главку міліції області полковником Михайлом Вершняком.
- Убитого зловмисники закопали практично на місці пиятики - у підвалі дядькової дачі, - розповідає заступник начальника Вишгородського РВВС підполковник міліції Леонід Корольчук. - На цій ж дачі крім Євгенія й Ольги ми також затримали їх знайому Ірину, як потім виявилося, не причетну до убивства, але про його здійснення вона знала.
Якось, після напруженого трудового дня Л., як це останнім часом з ним часто ставалося, цілком свідомо забрів до Жені й Олі похмелитися, й похизуватись сальними жартами та п'яними примовками - для підняття загального "тонусу" й настрою. У сценарії цього нехитрого, але насиченого оковитою фуршету, Михайло спробував урізноманітнити монотонний плин процесу, що звичайно закінчувався алкогольною комою тутешньої трійці. Той, сподіваючись на прихильність юної феї, спробував залізти під спідницю до недолітка, але зненацька одержав недвозначну відмову. "Чоловік" дівчини по-хазяйськи поставився до виниклої ситуації, зажадавши від гостя данину за нібито нанесену їй образу. Честь подружки спочатку оцінили в 80 гривень. Але в кривдника таких грошей при собі не виявилося, й він на повному серйозі пообіцяв компаньйонам по чарці, що швиденько змотається до співтоваришів на будмайданчик.
Михайло справді прибіг у свою бригаду, роздобув у борг необхідну суму. Але Євген, очевидно маючи в цій сфері деякий досвід, умикнув "лічильник" й за пробігану боржником годину накрутив відкупний уже до 150 гривень. Захеканий роботяга-найманець відповів відмовою. Отут, раптом, новоявлений рекетир у люті схопився за сокиру й обухом ударив Мишка, який упав горілиць, придавивши під собою Ольгу. Потім було ще кілька ударів сокирою. Приклалася до нещасного й дівчина, що залишила молотком страшні відмітки на голові жертви. У підсумку, парочка сумлінно забила чолов'ягу до смерті.
Невдовзі, з настанням гіркого похмілля й пробудження залишків розуму, гастролери з Херсонщини задумалися над питанням: куди і як сховати тіло. Вирішили закопати труп у невеликому льосі, обладнаному під верандою дачі, - благо долівка в ньому виявився не забетонованою. Одяг негідники стягнули з Михайла й спалили в грубці. Як показав огляд тіла потерпілого, над покійним, перед тим як закопати, дивовижно познущались. У нього знайшли надрізи вух, на шкірних покривах експерти описали безліч малюнків... вирізаних на трупі гострим предметом, до того ж, відрізаними виявилися й статеві органи. Після екзекуції убивці совком викопали в підвалі яму глибиною близько 60 см, причому копати довелося по діагоналі, - льох був досить тісним. Потім на могилу, як ні в чому не бувало, звично стали банки із соліннями-вареннями, заготовлені запасливим дядьком.
Прихопивши поцуплені зі штанів убитого 80 гривень, Женя й Оля поїхали на столичний вокзал зустрічати подружку Іру, яка з потяга відразу трапила на улаштовану тутечки дружню розливайку. Довівши себе горілкою й пивом до сліз, земляки в одному з кафе на Хрещатику зізналися дівчині в моторошному злочині.

ЧИ ВСІ ГРІШКИ РОЗКРИЛИ БИТІ ГОРЩИКИ?

Вдалося нам зустрітися і з підозрюваними в убивстві, яких ніяк не можна назвати зразком каяття. Усмішка, що періодично у них виникала, й неквапливий тон вилитих з вуст одкровень вражає, - чуже життя не ставилося ними ні в гріш...
Женя говорить, що хотів поїхати в Київ заробити грошей, Олю прихопив з тією же метою, та й столицю показати хотілося. Але постійної роботи не знайшов: перебивався, чим доведеться. У тому, що сталося звинувачує горілку й свій дурний характер, не більше, - наміру убивати не було. До речі, Євгеній, як і Михайло, раніше судимий, розшукувався правоохоронцями Нової Каховки за ряд злочинів.
…Оля виявилася більш говіркою й відвертою. Дівчина тепер шкодує, що повелася на умовляння коханого про вже підготовлене для них "гніздечко" й роботу в Києві. - Спочатку усе було нормально, навіть дядько кілька разів на дачу приїздив, - розповідає Ольга. - Але незабаром Женя став продавати усе, що було в будинку, почав шастати по околиці, - збирав металобрухт й здавав на приймальний пункт. Зав'язалися якісь незрозумілі знайомства, до нас приходило багато різних чоловіків, які добряче випивали зі співмешканцем, іноді до них приєднувалася і я. До мене вони нерідко приставали з пропозиціями переспати, іноді всі разом. Заходжував сюди з недавніх пір й Михайло, періодично влаштовуючи застілля за свій рахунок. Якось Мишко за годинку "любові" намагався запропонувати гроші, але я відмовила. Потім він ще вибачатися приходив. Хоча мені незабаром відкрилися очі на Євгена: я довідалася, що він пропонував мене Михайлу за 130 гривень, намагаючись подібним чином заробити.
На наше питання: "чи не використовував вас, випадком, чи кого-небудь ще, ваш друг у якості "дійної корови?", Оля відповіла "- я щось схоже підозрювала. У Новій Каховці поблизу нього постійно крутилося багато симпатичних дівчат. Він навіть фотографії декого з них зберігав у себе вдома. Хоча я не думаю, якщо це навіть і правда, що він лише на цьому заробляє". Михайла ж, як стверджує підозрювана, вона вдарила за наказом Євгена, потім вона боялася, що той розправитися з нею й навіть не намагалася стати супроти жахів, що діялися, - ще раніше коханець неодноразово задавав їй гарненького перцю.
Познайомила Олю з Євгеном та сама Ірина, яка запропонувала їй тоді відпочинок у деякій надто веселій й цікавій компанії. У підсумку дівчина ледь відтіля втекла, - її хотіли всією "компашкою" зґвалтувати. Женя потім її розшукав й зумів дивним чином переконати в зворотному, талановито завоювавши серденько молодки.
Та який, усе-таки підробіток шукав собі, подружці Ользі, знайомій Ірині, й, можливо, деяким іншим молодим особам з числа симпатичних та розв'язних південних й жагуче темпераментних провінціалок у столичному передмісті Євген? Відповідь напрошується однозначною, утім без суду й слідства, які можуть й не торкатися цієї теми, й ми допоки утримаємося від подібних розмірковувань про деякі одвічні професії й ремесла...