За нашими даними, близько 85% з числа дитячого криміналу скоєно з метою наживи,- розповідає начальник кримінальної міліції у справах неповнолітніх Олексій Лазаренко,- це, зазвичай крадіжки, грабежі й розбої. Наша служба проводить досить потужну роботу з виявлення й ізоляції таких дітей від злочинного середовища, щоб в підсумку не стільки покарати юного правопорушника, скільки допомогти в майбутньому не робити подібних помилок. Навколо чимало спокус - продовжує Олексій Олександрович, причому дорогих спокус. Інтернет-клуби, дискотеки , ігрові автомати. Навіть більш-менш заможна людина інколи не може дозволити собі подібні розваги, а що ж казати про дитину, а особливо про дітей з малозабезпечених родин чи сиріт, у їхньому віці так хочеться все спробувати. А загалом все починається з дитячого виховання, із родинних взаємин, із тієї соціально- економічної "каші" , що породжує дитячу злочинність, безпритульність та бездоглядність. По великому рахунку, міліція не виконує виховної функції, лише профілактичну, головним чинником тут є виховання дитини у сім`ї, родинна атмосфера.
- За кордоном існують прецеденти ефективної роботи ювенальних судів та ювенальної поліції - інституцій, які займаються лише правовими проблемами серед неповнолітніх. У нас же єдиний на всіх Кримінальний кодекс, коли відповідальність починається з 16-ти років, але психологія дитини , ще не доросла до "дорослої", тим більше зловмисника. Повинна існувати цьому альтернатива, урізноманіченість засобів впливу на правопорушника - початківця. А діяти з плеча, рубаючи лише статтями й параграфами, було б надто обмежено й недалекозоре. Я вважаю, що наприклад при допиті чи відборі пояснень у дитини, обов'язково повинен бути присутнім психолог. Наше законодавство каже, що це повинен бути педагог. Згоден, але ж це не вузький спеціаліст із психології дитини. На жаль, подібних фахівців бракує навіть у відділах освіти. А міліції такий практик теж конче необхідний. Не є таємницею що дитяча злочинність має тенденцію зростання, лише за 11 місяців поточного року на території Київської області неповнолітніми скоєно 1034 злочинів, що на 25,3 % більше ніж в минулому році (в 2003 році неповнолітніми скоєно 825 злочинів), лише за ст. 185 КК України (крадіжка) в цьому році відносно неповнолітніх порушено 624 кримінальні справи, що на 30% більше ніж за цей самий період в 2003 році. А санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на досить тривалий термін, аж до 12 років, якщо крадіжка вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою. Почастішали також і випадки грабежів скоєних неповнолітніми 27 випадків в цьому році, що майже на 93% більше ніж в минулому році (за 11 місяців 2003 року скоєно 14). Відповідальність за цією статтею, як і за крадіжку, наступає з 14 років, а в залежності від тяжкості карається позбавленням волі на строк від 8-ми до 13-ти років. За звітний період цього року серед неповнолітніх мали місце 2 випадки зґвалтування вчинених неповнолітніми (ст. 152 КК України) максимальне покарання, в залежності від тяжкості, може досягнути до 15 років позбавлення волі.
Та міліція самотужки без підтримки і дієвої допомоги інших організацій при всьому бажанні не зможе кардинально щось змінити - з такими дітьми потрібно постійно знаходитись поруч. Необхідна розвинена система опіки над такими дітьми на державному рівні. На даний час є офіційний документ, який дозволяє створювати дитячі притулки та реабілітаційні центри, але робота в цьому напрямку тільки починається. Вже створено кілька благодійних та приватних притулків і центрів. Чотири таких центрів діє й на території Київської області. Світова практика показує, що вилучення дитини з сім`ї, це не каральний захід, а нормальна цивілізована допомога батькам і дитині. В цю справу залучаються благодійні фонди, громадські організації, з тим , щоб родина вийшла з тієї кризи в якій перебуває. Колись не заважало б змінити й назву "КМСН", де "кримінальна" має на увазі далеко не дитячі взаємини з правоохоронцями. Наприклад "ювенальна поліція", виглядало б більш цивілізовано й сучасно. Але змінити необхідно не лише назву...