ДО ВІДОМА МЕШКАНЦІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПРИПИНЕНА ДІЯЛЬНІСТЬ "ЧЕЧЕНСЬКИХ КУБІВ"

У столичній області на околиці міста Березань борці з економічною злочинністю главку міліції знайшли великий підпільний нафтопереробний завод. Подібного на Київщині ще ніхто не бачив.

Як зізналися співробітники обласного УДСБЕЗ, первісна подача інформації щодо великого підприємства, що нелегально виробляє паливо, надійшла від служби безпеки одного з ВАТ, котре займається продажем ПММ. Саме фахівці з цього підприємства, котрі відслідковують якість постачань паливно-мастильних матеріалів, поділилися з оперативниками наявними в них відомостями стосовно існування в регіоні потужного джерела надходження неякісного бензину й дизельного палива, швидше за усе виробленого на місці з нафти-сирцю шляхом простої перегонки.
УДСБЕЗ удалося встановити, що підпільний бензин трапляв у мережу різних заправок у Києві, й в столичній області, де останнім часом почастішали випадки скарг автолюбителів на погіршення якості палива. Міліції довелося скрупульозно, день за вдень тягти із сього інформаційного клубка "нитку", що привела правоохоронців в Березань. Тут і виявився шуканий постачальник кримінальних октанів.
Підпільники розмістилися на значній території колись процвітаючого, пристойного по розмірах Березанського проектно-промислового домобудівного об'єднання, встановивши в одному з величезних цехів практично зроблене в кустарних умовах устаткування для перегонки сирої нафти. Попередньо правоохоронці заявляють про те, що ділки організували цей бізнес на площі в 1,3 кв. кілометри близько року тому, стартувавши з виробництва й збуту низькооктанового бензину. Головним проводирем тут виявився 40-літній підприємець Сергій С. з числа місцевих жителів, який заснував для прикриття цього неподобства деяке, на перший погляд благопристойне ТОВ. З метою маскування незаконної діяльності цей заводик оформили як підприємство, що займається утилізацією сумішей відпрацьованих нафтопродуктів, заявивши у відповідних проханнях про узгодження до мерії й управління МНС установку для перегонки сирої нафти. Реально цей підприємець, за допомогою двох чеченців, "гнав" бензин та інші ПММ аж до мазуту.
Виявилося, що впродовж півроку працювали дві подібні установки, потім - три. У середньому за місяць 12 трударів, котрі горбатилися тут у дві зміни, переробляли в чистому вигляді близько 600 тонн нафти, ставалося, що і 1000 тонн - так, принаймні, стверджують експерти. У грудні минулого року завод встав - розпочали монтаж четвертої установки - з її пуском 30 березня цього року "лівий" бензин почали видоювати ще більше. Планувалося, що отоварювати приїжджаючі звідусіль бензовози незабаром будуть ледве чи не цілодобово. Сировина, ймовірніше, надходила зі східних регіонів України залізницею й автопоїздами.
Підпільників узяли під білі рученьки в момент відвантаження бензинового "перваку". У компанію із Сергієм С. потрапили і його кавказькі компаньйони, один з них - Іслам Ц. є співзасновником цього ж ТОВ. Можливо, що останні саме і навчили С. як правильно організувати виробництво, адже не дарма подібні самопальні установки називаються "чеченськими кубами".
"Чеченські куби" - технологія проста як самогонний апарат. У перероблений із залізничної цистерни 50-кубовий резервуар, куди вливається близько 25 кубометрів нафти, усередині умонтовані зварені з великих труб печі, - у них через форсунки подається і згоряє мазут, що підігріває вихідний сирець. При температурі 170-190 градусів починає виділятися фракція бензину. Пари останнього попадають у відвідні труби, що опускаються далі у вигляді змійовика у великі охолоджувачі, конденсуючись, він трапляє в підготовлену цистерну. Потім, уже при температурі близько 300 градусів настає черга більш важкого, дизельного палива і мазуту.
У нормальних умовах НПЗ у ректифікаційній колоні нафта нагрівається до 300-400 градусів, - її пари проходять через складну, багаторівневу систему. Потім бензин доводять до потрібного октанового показника, - прямогонну сировину тут подають на гідроочищення, а потім - на каталізатор, котрий коштує багато мільйонів доларів. Тому, підпільники останні моменти ігнорували й застосовували принцип самогонного апарата, що ні в якій мірі, як не намагатися, не може слугувати аналогом ректифікаційної колони, особливо в аспекті виробництва сертифікованого, якісного палива.
Питання про те, чи знала місцева влада про існування нафтових підпільників, котрі прикривалися дозволами на діяльність з утилізації й переробки відходів, заробляючи практично без користі для бюджету і на шкоду автодвигунам величезні бариші, залишається відкритим - ним, як мене запевнили в УДСБЕЗ області, неодмінно займуться. Поки ж порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 204 ч. 2 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут чи транспортування з метою збуту підакцизних товарів), санкція якої загрожує штрафом у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням волі на термін від 3 до 5 років з конфіскацією виготовленої продукції і "підпільного" устаткування.