Правоохоронці Київщини викрили злочинне угруповання, що займалося розбійними нападами, грабежами, крадіжками й шахрайством у різних регіонах України. Жертвами банди ставали підприємці середньої руки. На їхній злочинницькій совісті є й убивство, власне з нього почалося "розкручування" банди. Установлені 12 членів банди, з них 9 удалося затримати. Слідство по кримінальній справі веде прокуратура області.

- Останнім днем зграї вважається 15 березня, - тоді вони скоїли фатальний напад на садибу одного із найуспішніших підприємців у Миронівці, - розповідає начальник відділу по боротьбі з груповими злочинними проявами ГУ МВС України в Київській області Віталій Кузьменко. - Але нападати вирішили не відразу, - у перший приїзд до містечка в них щось не зрослося. Довелося розбій відкладати до наступного дня. Тоді семеро озброєних пістолетами бандитів приїхали до будинку колишнього воїна-інтернаціоналіста, двоє залишилися "на шухері" у авто, п'ятеро ж зуміли під пригожим приводом увійти в будинок. 12-літній дочці бізнесмена дядьки представилися міліціонерами і показали "ксиву" - тому вона відкрила двері й сказала, що вдома є тільки вона і мама. Дівчинку закрили на другому поверсі, її маму заволокли в підвал і зв'язали скотчем. Грошей злочинці не знайшли, тому вони вирішили дочекатися хазяїна. По приїзду останнього в розбійників усе пішло шкереберть, - мало того, що глава сімейства нічим їм не хотів "допомогти", він учинив лютий опір - у запалі боротьби і через острах викриття один з негідників застрелив підприємця. За кілька діб більшість розбійників, у т.ч. і навідник, потрапили в міліцейські засідки, - благо, що мало хто встиг "зробити ноги". Утім, ще на волі залишаються деякі "фігуранти", по затримці яких до їх осіб у міліції знайдеться чимало незручних питань.
Тим часом в оперативників і слідчих, які ведуть миронівську справу, по крупицях став вимальовуватися портрет справжньої зграї, що має всі необхідні ознаки для кваліфікації їхніх дій у визначенні "бандитизм". За ці місяці правоохоронці довідалися про багато злочинів угруповання, й, можливо, ще довідаються, оскільки вони ще мають відбути у відрядження в різні області України. Але найцікавіше, що приваблює до справи і оперативника, і журналіста - особа ватажка, яка практично не "засвітилася" на місцях кримінальних рейдів, й яку, як мені здається, ще потрібно до кінця вивчити...
65-літній рульовий зграї Артем Сергійович мав кличку "Дід". Дід до пенсії трудився інженером на заводі, навіть переймався деякою громадською діяльністю. От і сподобався сей чолов'яга декому; незабаром запропонували йому очолити благодійний фонд соціальної реабілітації колишніх ув'язнених у Києві. Розвезення медикаментів і харчів по зонах, допомога в працевлаштуванні та інше, дуже схоже на зонівську систему взаємодопомоги, входило до його обов'язків. Хоча, з висоти багатьох томів кримінальної справи, складається враження, що директор насправді підшукував придатне заняття для навчених досвідом лиходіїв, чи вони самі знайшли, таким чином, собі вождя.
Можливо, Дід увесь вік успішно вів подвійне життя й раніше нагромадив необхідний досвід, але факт залишається фактом - на старості років той зважився поправити фінансове становище розбійницьким ремеслом. Артем Сергійович представляв "реабілітованим" підопічним їхню майбутню спільну діяльність як деяку подобу шляхетного робінгудства. Мовляв, ви просто допомагаєте чесним людям повертати борги. Група частенько збиралася в одному й тому ж столичному барі, - тутечки відбувалися і збори банди для планування злочинів...
…Дід у Миронівку не їздив, - він сидів у Києві і чекав дивідендів. От і перед завершеною убивством поїздкою, ватажок, за звичаєм втолковував підручним, що вони їдуть вибивати борг. Але міліція потім не знайшла свідчень, що вказують на існування якогось істотного боргу в потерпілого.
Нерідко для того, щоб безперешкодно ввійти в житло, "діди" представлялися співробітниками правоохоронних органів чи працівниками комунальних служб. Затримані члени угруповання стверджують, що зброю на справи їм видавав Дід. На одній із квартир у Чернівцях, наприклад, грабіжники розживилися 15000 доларів. В іншому випадку візит кримінальників числом у три чоловіки в приватний будинок пройшов по всіх канонах рекетирських наїздів часів десятилітньої давнини. Побивши незговірливого хазяїна, трійця заповзялася катувати чоловіка гарячою праскою, пасатижами й викруткою допоки не домоглася бажаного.
На самій вдалій крадіжці в Чернівцях зловмисники сподобилися поцупити 27000 євро. В іншому випадку жертви позбавилися грошей і ювелірних виробів на загальну суму близько 70000 гривень. Одна із жертв під загрозою розправи над дітьми розповіла про схованку на горищі будинку, де лежали 5000 доларів.
В Артема Сергійовича для колег завжди малося "благородне" підґрунтя, виправдувальна причина - хтось комусь винен гроші й потрібно допомогти "відновити справедливість", природно, не задурно: "людина віддячить". Хоча на перевірку виявилося, що це був моральний виверт для ватажка й казка для заспокоєння душі бойовиків.
Примітно, що, крім раніше судимих, в угруповання входили й особи з ще незаплямованою тюремними термінами біографією. Наприклад, один з них сам знайшов вихід на Діда й запропонував свої послуги розбійникам, мотивувавши вчинок тим, що йому терміново потрібно дуже багато грошей.
Напередодні, буквально за кілька днів до миронівської трагедії, банда злегка "пошаруділа" на Чернігівщині, пограбувавши приватний будинок. Тоді п'ятеро лиходіїв, зовсім не турбуючись про засоби конспірації у вигляді рукавичок і масок, пробралися в хату, де господарка в цей час спала. Сонну панянку зв'язали скотчем і прийнялися потрошити кімнати в пошуках "жирної" заначки. Але кримінальні прибульці крім пари-трійки ювелірних виробів і старого фотоапарата нічого істотного не знайшли. Наводка виявилася дуже приблизною і не конкретною.