Ще однин таксист став жертвою злочинців, що мали намір заволодіти його автомобілем, отримавши вогнепальні поранення правого плеча, спини та ноги. Цього разу події відбувалися в Білій Церкві столичної області.

Все розпочалося ще в Києві, коли 37-річний водій взявся підвезти в своїй привабливій для чужого ока "Ауді-100" двох молодиків - 19-річного Сергія і 21-річного Андрія за помірну плату до Білої Церкви. В дорозі, як завжди, розговорилися: хлопці назвалися студентами одного з Білоцерківських навчальних закладів і направлялися додому. Оплату за послуги таксиста клієнти домовилися здійснити по приїзді на місце, яке згодом і стало місцем злочину. Під'їхавши до будинку Андрія, він вийшов з машини за грошима, залишивши Сергія, так би мовити, під заставу. Довго водію чекати не довелося, Андрій повернувся за кілька хвилин, проте не з грошима, а з пристроєм для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, сів в салон. Чинити опір двом молодикам водію не вдалося. Його було поранено, а от "Ауді" взято у власне використання.
Звернувшись до міського відділу міліції, таксист розповів і указав на місце викрадення авто. Довго шукати злочинців правоохоронцям не довелося. На землі вони знайшли, втрачене Андрієм під час протиборства з хазяїном автомобіля, посвідчення на реєстрацію зброї з його необхідними реквізитами - прізвищем і адресою. Згодом в одному з гаражів неподалік було знайдено і "Ауді". Дізнавшись про скоєний злочин своїх синків, їх батьки ледь не за руки повели в Білоцерківський міськвідділ. Тепер за порушення закону їм загрожує позбавлення волі від 7 до 15 років. Хлопці чекають на вирок суду. Таксист, після надання йому необхідної медичної допомоги, вже отримав свою "Ауді" в законне володіння.

Юлія Зинуткіна
ЦГЗ ГУ МВС України
в Київській області

Вже 60 років минуло з Дня перемоги над фашистами, проте відгомін тих подій завжди лунатиме в наших серцях. Нам залишається пам'ятати про цей великий подвиг, хоча пам'ять - це сьогодні , на жаль, не єдина річ, яка змушує поринути в часи Великої Вітчизняної війни навіть в 2005 році. Про це свідчать численні вибухонебезпечні пристрої середини минулого століття, які знаходять на місцях бойових дій і, в кращому випадку, знешкоджуються з допомогою відповідних підрозділів МНС України. Часто такі пристрої просто вибухають через людську необережність задовго до того, як їх вирішать знищити. Такі випадки тягнуть за собою достатньо неприємні наслідки.

Нещодавно в лісному масиві міста Києва поблизу села Білогородка Києво-Святошинського району пролунав вибух. За словами представника вибухотехнічної служби МВС України в Київській області Андрія Щєтініна, який виїжджав на місце, ймовірно, це була мінометна міна часів Великої Вітчизняної. На щастя, ніхто не постраждав. Це далеко не рідкість для передстоличної місцевості. Справа в тому, що в 19 день воєнних дій, підступаючи до Києва, німці провели тут бій з місцевими жителями і залишили по собі велику кількість артилерійського знаряддя. Люди, що мешкають в Білогородці, нерідко знаходять небезпечне озброєння та боєприпаси на приватних земельних ділянках під час сезонних робіт: одні виносять знахідку подалі від будинку, інші ховають в дровник, деякі телефонують 02.
В обов'язки міліції входить термінове повідомлення військоматів про виявлення небезпечних вибухотехнічних предметів часів Великої Вітчизняної війни. В свою чергу військові комісаріати спільно з МНС України приймають спільні рішення щодо знешкодження небезпечних знахідок. З метою попередження не передбачуваних і неприємних наслідків міліція Київської області проводить роз'яснювальні заходи з населенням, запевняючи, що добровільна здача вибухонебезпечних предметів та інформування органів внутрішніх справ щодо їх виявлення, зберігання або, якимось чином, використання, звільняє від кримінальної відповідальності.
Як повідомив голова сільської ради Білогородки Микола Абрамчук, життю місцевих жителів та приїжджих відпочиваючих загрожує від 300 до 400 га столичних лісів. Район негайно потребує спеціаліста з міношукачем. Проте на сьогодні організувати тісну співпрацю працівників МНС з військовим комісаріатом на достатньому рівні не вдається: зі слів голови сільської ради, проблема нашого випадку включає в себе і той факт, що територія лісу, який прилягає до села Білогородка Київської області фактично відноситься до комунальних служб столиці. За словами мешканців села, реакція військомату на їх дзвінки про виявлені вибухові предмети далеко не своєчасна. В свою чергу МНСники вихід із надзвичайної ситуації, в кращому випадку, все ж таки знаходять, хоча у визначений наказом триденний термін аж ніяк не вкладаються. Проблемним моментом для служб також залишається технічне оснащення.
Тому, забезпечуючи охорону сільського правопорядку, саме міліціонерам столичної області інколи доводиться охороняти і небезпечні об'єкти до приїзду їх колег з вибухотехнічної служби ГУ МВС України в Київській області.
Зважаючи на проблему, вирішення якої постає і залежить від багатьох державних служб, вихід з неї можливий лише за умови їх тісної взаємодії.