Спільна поїздка керівники обох відомств, котрі зараз безпосередньо опікуються зоною відчуження, є цілком природною, адже працівники МНС та міліціонери виконують тут взаємопов’язані завдання – одні дбають про радіаційну безпечність закритої електростанції, інші охороняють правопорядок у зоні і запобігають розповсюдженню з неї радіоактивно забруднених матеріалів. Пам’ять про саму трагедію у них теж спільна, бо саме пожежники і міліціонери першими стали на заваді Чорнобильської біди.
Відвідини зони відчуження міністри почали з покладання квітів до меморіальної каплички біля контрольно-пропускного пункту “Дитятки” Потім вшанували пам’ять тих, хто віддав життя у боротьбі з Чорнобильським лихом, покладанням квітів до монумента ліквідаторам катастрофи у Чорнобилі. Ставлячи свічки перед вівтарем тутешнього Миколаївського храму, міністри теж, мабуть, молили Господа про спасіння душ цих скромних сподвижників і просили у Нього милості для тих, заради кого вони пожертвували собою.

За тим настала черга тих, хто сьогодні несе чорнобильську вахту. Василь Цушко і Нестор Шуфрич відвідали підрозділи МВС та МНС, дислоковані в зоні відчуження. Під час численних зустрічей міністри цікавилися умовами служби і відпочинку особового складу, станом матеріально-технічного забезпечення, заробітною платою.
Розмови відбувалися досить відверті, висловлювалися взаємні претензії і побажання. Зокрема, міністр внутрішніх справ Василь Цушко, вимагав від міліціонерів більш ретельного виконання своїх обов’язків, особливо щодо запобігання несанкціонованому проникненню в зону і вивезенню звідти матеріалів чи продуктів. Разом з тим він зазначив, що годі було сподіватися на ретельне виконання своїх службових обов’язків працівником, який ще донедавна отримував за півмісячну безперервну вахту у радіаційній зоні менше однієї тисячі карбованців. Підвищення фінансового стимулювання охоронців зони відчуження є, на думку міністра, основним на теперішній час засобом зміцнення надійності її безпеки.
- Пора припинити робити вигляд, що ви працюєте, а держава вам платить, - зазначив Василь Цушко, звертаючись до своїх підлеглих. – Вам треба реально працювати, а ми в свою чергу повинні подбати про гідну винагороду за вашу працю.
На необхідність активізації людського фактора наголосив міністр внутрішніх справ й під час прес-конференції, відповідаючи на запитання журналістів про надійність охорони зони відчуження. Представники ЗМІ висловили стурбованість тим, що огорожа периметру зони має пошкодження, через котрі “мародери” можуть, на їх думку, безперешкодно вивозити з неї небезпечні забруднені матеріали. Василь Цушко з цього проводу зазначив, що манівцями масштабні вивезення навряд чи можливі. Якщо вони здійснюються, то по дорогах, що перебувають під контролем. І тут важливо створити такі умови, щоб охоронець на КПП не був зацікавлений відвернутися, не зазирнути у кузов машини, що вивозить, скажімо, чорнобильський металобрухт.
Для підвищення ефективності роботи правоохоронців зони ЧАЕС було прийнято рішення про централізоване підпорядкування на місці трьох дислокованих тут підрозділів органів внутрішніх справ. Дотепер кожен з них підпорядковувався безпосередньо Головному управлінню МВС України в Київській області, що не сприяло координації їх дій.
Поїздка Василя Цушка та Нестора Шуфрича в зону ЧАЕС викликала неабиякий інтерес представників ЗМІ, особливо електронних, яким вже, очевидно, добряче набили оскому майданні пристрасті в столиці і хотілося “скоштувати” насущних життєвих проблем. Тому міністрам довелося відповідати на численні запитання.
Обладнання межі зони відчуження ЧАЕС технічними засобами охорони, котрі унеможливлювали б проникнення у неї, коштує, за словами міністра МНС Нестора Шуфрича, кілька мільярдів гривень, виділити котрі бюджет зараз не спроможний. То ж, доводиться сподіватися на добросовісність та пильність тих, хто тут зараз працює.
А про те, що тут, справді, трудяться чимало добросовісних працівників, свідчать численні відзнаки, нагороди та чергові спеціальні звання, врученні їм обома міністрами. Крім індивідуальних заохочень міністри передали адміністрації зони 300 путівок на оздоровлення її працівників та автобус.

Нещодавно при Головному управлінні МВС України в Київській області затвердили новий склад громадської ради. До нього входять 26 осіб, серед яких представники Верховної Ради України, ГУ МВС України в Київській області, обласної адміністрації, комітету захисту прав і свобод громадян, Міжнародного товариства прав людини, науковці, адвокати і журналісти, які покликані працювати на громадських засадах. Забезпечення прав людини в діяльності органів внутрішніх справ на сьогодні має загальнодержавний характер: громадські ради діють майже за однаковими програмами практично у всіх регіонах України.
В Київській області Громадська рада сприятиме вдосконаленню механізмів співпраці міліції з органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими організаціями, засобами масової інформації, науковими установами щодо поліпшення ситуації із захисту прав громадян, дотримання законності та правопорядку, формування правової культури населення. Члени ради надаватимуть практичну та методичну допомогу, розглядатимуть всі заяви про можливі порушення органами внутрішніх справ прав і свобод людини, закріплених у конституції, міжнародному праві і національному законодавстві.
Із заявами щодо неправомірних дій, невиконання безпосередніх службових обов’язків працівниками органів внутрішніх справ ви можете звернутися по телефону довіри ГУ МВС України в Київській області 272-19-59

Коли приблизно півроку тому я готував матеріал про пригоди в столиці трьох малолітніх паливод з райцентру Іванків Київської області та їх столичного «колеги», то не міг припустити, що ця історія отримає своє продовження.
Хлопці втекли з дому й тиждень жили в Києві, ночуючи де доведеться й підробляючи аби чим. Основними заробітками втікачів були перепродаж квітів у підземному переході на станції метро «Мінська» вдень й охорона квіткового прилавка вночі. Однак під час чергового вояжу по столиці хлопчаків затримав один зі співробітників Відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх ГУМВС Київської області, а потім малолітніх пілігримів передали батькам. Прощаючись, один з них пообіцяв незабаром нагадати про себе. Своєї обіцянки він дотримався, потрапивши з товаришами в кримінальне зведення області.
У черговий раз троє підлітків (два брати і їхній товариш) вчинили злочин відразу ж після того, як вийшли з кабінету співробітника відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх Іванківського РВВС Київської області. Причому не один, а відразу три: обікрали два магазини й викрали старенький «Москвич 412». З магазинів винесли продукти харчування, а викрадений автомобіль розбили, коли поїхали на ньому кататися.
Як виявилося, цими «подвигами» хлопці не обмежилися. Зараз у процесі перевірки перебувають матеріали про їхню можливу причетність до 10 злочинів на території рідного району, а також по 4 крадіжках у сусідньому Вишгородському районі. До речі, у Вишгороді хлопці обкрали 2 місцеві церкви, винісши звідти деякі предмети церковного вжитку, а також продовольчий магазин і аптеку. Але, на думку іванківських правоохоронців, повний перелік вчинених малолітньою трійцею злочинів може відобразитися в декількох десятках кримінальних справ!
Відносно батьків братів Н. безпосередньо в залі суду було ухвалене рішення про їхнє позбавлення батьківських прав і направленні хлопців до дитячого будинку. Мама ще одного паливоди прямо заявила правоохоронцям, що їй байдуже до синівських провин, тому нехай міліціонери що хочуть, те з ними й роблять...
– З подібною проблемою ми зіштовхуємося не вперше, – розповідає начальник ВКМСН ГУМВС України в Київській області підполковник міліції Олексій Лазаренко. – Неприємно усвідомлювати, що ти з великою часткою вірогідності можеш передбачити долю одного з 856 дітей, що перебувають на превентивному обліку в районних відділеннях кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Статистика говорить сама за себе: число підлітків, які після малозначних скоюють більш тяжкі навмисні злочини, щороку невмолимо росте. На мою думку, необхідно законодавчо закріпити відповідальність як неповнолітніх, так і їхніх батьків за скоєння дітьми навмисного злочинного діяння. Адже дуже часто співробітникові ВКМСН доводиться відмовляти в порушенні кримінальної справи або через те, що малолітній злочинець не досяг 11-літнього віку, або украв майна на суму менше 600 гривень. А відсутність покарання за провину породжує почуття безкарності й веде до скоєння нового злочину.
Досить вдало, на мій погляд, налагоджена профілактика малолітньої злочинності у Великобританії. Там за рішенням суду батьків можуть навіть зобов'язати водити свою дитину до школу й забирати її після уроків, а також контролювати вільний час сина або дочки. Якщо й така міра не допоможе, батька або матір малолітнього правопорушника чекають серйозні штрафи. У нас же розгляд адміністративної справи з приводу скоєння підлітком адміністративного правопорушення або злочину вперше загрожує батькам цієї дитини лише попередженням, а вдруге – сміховинним штрафом на суму 17 гривень...
Я вважаю, що вже на ранньому етапі виявлення у підлітка відхилень від загальноприйнятих моральних норм йому необхідна допомога досвідчених психологів і педагогів, а роль міліції повинна зводитися до того, щоб уберегти підлітка від спокуси вчинити злочин. Для цього ми ведемо широку пропагандистську роботу: організовуємо Дні відкритих дверей у районних відділах внутрішніх справ, проводимо індивідуальну й групову профілактичну роботу з потенційними малолітніми правопорушниками, допомагаємо соціальним службам у питаннях захисту прав дітей. Однак доти, поки зусилля всіх зацікавлених служб не будуть об'єднані, «важкі» підлітки будуть продовжувати скочуватися від перепродажу квітів у метро до бродяжництва, а там недалеко й до суду по кримінальній справі.