Неживий молодий чоловік лежав на підлозі у своїй хаті із зашморгом з електричного шнура на шиї…

Таку картину застала слідчо-оперативна група Києво-Святошинського райвідділу міліції, виїхавши на виклик у селище Чабани, звідки надійшло повідомлення про виявлення мертвим 22-річного місцевого жителя. Мати та дружина покійного висловлювали припущення, що він покінчив життя самогубством, бо, мовляв, раніше виявляв такі наміри. З огляду на характеристику самого чоловіка та той спосіб життя, котрий вела сім’я загалом, це виглядало цілком вірогідним. Покійний та його, чи то дружина, чи співмешканка – незрозуміло, бо пара то розлучалася, то знову сходилася – зловживали спиртним, ніде не працювали, засоби для прожиття, а точніше на пиятику, здобували, збираючи пляшки та металобрухт. Через це торік їх позбавили батьківських прав і забрали дитину у дитячий будинок. Одне слово, сім’я, як мовиться, котилася по похилій площині. Тож самогубство чоловіка могло видатися закономірним фіналом непутящого життя, мовляв, вкоротив собі віку сп’яну.
- Однак деякі обставини давали підстави засумніватися, що він задушився сам, - говорить перший заступник начальника Києво-Святошинського райвідділу внутрішніх справ Андрій Пономаренко. – По-перше, кінець зашморгу ні до чого не був прив’язаний, як це зазвичай буває при самогубстві. По-друге, синці на тілі наводили на думку, що задушенню передувала бійка, або ж загиблий отримав пошкодження, чинячи опір. Тому оперативники детально опитали всіх, хто міг бути причетний до цієї пригоди.
З’ясувалося, що напередодні у сім’ї була чергова пиятика. У ній брав участь також 23-річний двоюрідний брат покійного, який мекає по-сусідські - хати стоять, практично, на одному дворі. Засиділися допізна, коли вже були добряче напідпитку, між братами виникла сварка. Господар став ображати родича, лаявся, потім вдарив його. Той не стерпів такого поводження, відрізав від машинки для стрижки шнур, зробив петлю і підібравши зручний момент закинув братові на шию…
У цьому він зізнався в розмові з працівниками міліції. Мати та дружина загиблого не бачили фіналу сутички між братами. Тож подумали, що один з них просто заснув і самі теж пішли спати. Лише наступного дня, проспавшись, рідня виявила, що їх родич не подає ознак життя, і викликала міліцію та “швидку”.
Підозрюваного у вбивстві затримано, прокуратура порушила кримінальну справу.

Днями працівники відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків Києво-Святошинського райвідділу міліції отримали оперативну інформацію, що у районі з’явився чоловік, який намагається збути досить значну кількість маріхуани. Через місцевих любителів кайфу, до яких наркоторговець звертався з пропозиціями про продаж наркотиків, боярські оперативники встановили його особу та місце перебування.
- На контакт з продавцем наркотичного зілля вийшов працівник ВБНОНу під виглядом наркомана, - розповідає перший заступник Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській обласні Андрій Пономаренко, - Він виявив готовність придбати кілька склянок маріхуани. Зійшлися на ціні, домовилися про продаж двох склянок наркоречовини по сто доларів кожна та місце проведення оборудки. Як тільки вона відбулася, продавця затримали. Крім “проданого” міліціонеру, у нього вилучили ще стільки ж маріхуани, загалом близько 600 грамів.
Затриманий виявився двадцятирічним жителем Дніпропетровської області, ніде не працює. Зараз міліціонери з’ясовують канал надходження наркотиків на територію Київщини. Вони мають підозри, що вилучено далеко не всю доставлену сюди їх партію. Принаймні, наркокур’є спершу виявляв готовність продати п’ятнадцять стаканів маріхуани.

У місті Фастів на вулиці Плеханова на своєму подвір’ї з вогнепальним пораненням голови виявлено тіло 45-річного Олександра.
В ході розслідування кримінальної справи, порушеної за даним випадком, оперативники встановили, що того дня Олександр, під час сварки, яка виникла на грунті ревнощів, із саморобного револьвера калібру 5,6 мм. скоїв вбивство своєї дружини. Після розправи над своєю коханою, чоловік таким же чином покінчив життя самогубством – вистрілив із тієї ж зброї собі у голову.
А от тіло 25-річного Олега із села Панфили Яготинського району було виявлено у особистому будинку.
За висновком проведеної судмедекспертизи смерть чоловіка настала від переломів ребер, розриву селезінки та внутрішньочеревної кровотечі.
У ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому, в результаті яких настала смерть, під час сварки, яка виникла на грунті неприязні у приміщенні місцевого кафе, заподіяв 38-річний робітник товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинський цукровий завод», якого за вчинений злочин затримано.
А тепер кілька прикладів щодо крадіжок та розбійних нападів.
Слід відзначити, що у перші літні дні значно збільшилося кількість злочинів вчинених неповнолітніми.
Так у місті Б.Церква на вулиці Молодіжній учень випускного класу однієї із шкіл застосувавши фізичне насильство до 35-річного непрацюючого місцевого жителя, відібрав у нього 70 гривен.
А у селі Рудня Броварського району жертвою 17-річного школяра стала пенсіонерка-киянка. Пізнього вечора він проник до дачного будинку 75-річної Валентини Сергіївни і погрожуючи старенькій ножем, відібрав мобільний телефон та останніх 40 гривен.
За скоєне доведеться відповідати.
А ось неповнолітній Данило із села Тарасівка К.Святошинського району не став розмінюватися на дрібниці, він «накинув» своє дитяче око на автомобіль свого земляка-пенсіонера. Пізнього вечора, коли у будинку чоловіка погасло світло, він проник до гаража і намагався викрасти старенького «Жигулика». Однак молодому злодюжці не поталанило, він був затриманий, як мовиться, на «гарячому» власником автомобіля.
Не до відпочинку було і дорослим грабіжникам.
Так у селі Здорівка Васильківського району житель Вінницької області застосувавши фізичне насильство до місцевого 68-річного пенсіонера відібрав у нього 200 гривен.

Шановні колеги! Моє звернення до кожного з вас викликано тим, що в останні дні я особисто і вся система МВС піддаються жорстоким нападкам з боку певних політичних сил.
Дуже скоро, після курсу лікування, я повернуся до своїх обов'язків міністра. Але і сьогодні ми з вами, як і раніше, знаходимося в одних лавах, я постійно в курсі всіх задач міністерства, колегія МВС працює в постійному зв'язку з мною.
Мені важливо, щоб кожен співробітник міліції знав: незважаючи на вкрай складну політичну ситуацію, незважаючи на цькування МВС із боку окремих політиканів і політичних сил, як і раніше, несу відповідальність за все, що відбувається в міністерстві, і не дозволю, щоб хоча б один співробітник міністерства постраждав через необґрунтовані політичні нападки.
В усіх складних ситуаціях останніх тижнів відповідальність за всі прийняті рішення я брав на себе, і там де потрібно, особисто був на місці подій і віддавав накази. Ні за чию спину не ховався, і ховатися не збираюся, оскільки всі мої рішення ґрунтуються на букві закону і Конституції України.
Хочу висловити всім співробітникам подяку за виявлену витримку і професіоналізм у ході драматичних подій, пов'язаних з незаконним захопленням кабінету Генерального прокурора групою збройних осіб у цивільному, а також у зв'язку з незаконним спрямуванням у столицю підрозділів внутрішніх військ.
Тільки правомірні і відповідальні дії сотень міліціонерів врятували українське суспільство від важких потрясінь, що загрожували початком громадянського конфлікту в Україні. Усі професіонали органів внутрішніх справ, здорові сили суспільства, позитивно оцінюють наші дії. Присяга на вірність народу України залишається головним мірилом честі і достоїнства особового складу органів внутрішніх справ.
Підтвердження цьому - звільнення з інших силових структур, утягнених у політичні грища, співробітників, які не хочуть, щоб їх "підставляли". Пишаюся тим, що в МВС навіть у період кризи ніхто не подав рапортів про звільнення за політичними мотивами. Для цього немає причин. У керівництві міністерства жоден з моїх заступників, начальників департаментів, управлінь та підрозділів МВС, не залишив корабля під час шторму. А тому він і далі йде курсом, визначеним Конституцією і законами України.
У Міністерстві внутрішніх справ налаштована злагоджена командна робота, почалися реальні позитивні зрушення - як в оцінці роботи міліціонерів, так і проведенні реформ у міністерстві.
Колегія МВС за підтримкою Уряду і Верховної Ради України домоглася реального підвищення зарплати співробітникам органів внутрішніх справ, і це - тільки початок. Ми робимо все можливе для створення нормальних умов роботи в міліції, підвищення професійного рівня і відповідальності співробітників.
Дякую усім, хто підтримав мене в цей складний період. Робив, і буду робити все, щоб міліція, рядові співробітники залишалися поза політикою. Кращою відповіддю МВС на політичний хаос буде професійна робота строго в рамках закону.
І гарантую - поки ми з вами працюємо разом, честь співробітника міліції і борг перед Батьківщиною ніколи не стануть розмінною монетою.

Досить дивна пригода сталася у День захисту дітей з трирічним киянином на трасі Київ-Одеса.

Екіпаж дорожньо-патрульної служби ДАІ Київської області, який першого червня ніс службу на трасі Київ-Одеса поблизу селища Чабани Києво-Святошинського району, близько о пів на сьому вечора отримав повідомлення від чергового по підрозділу, що у напрямку Києва рухається сірий «Опель» з останніми літерами державного номера АР, водій котрого викрав у пасажирів трирічну дитину та особисті речі.
- Щоб перекрити одразу кілька напрямів можливого руху розшукуваного автомобіля, ми підтягнулися до роз’їзду, що біля селища Глеваха, - розповідає інспектор ДПС прапорщик міліції Віталій Гасан. – Незабаром нам назустріч проїхало авто, з прикметами, котрі ми отримали від чергового. Розвернвшись, ми наздогнами його і зупинили. На передньому пасажирському сидінні “Опеля-Омеги”, справді, сидів маленький хлопчик, а на задньому – лежали дві жіночі сумочки. Ми викликали на підмогу ще один екіпаж. Тим часом на попутній машині підїхала мати дитина та двоє її супутників, чоловік і жінка. Водія “Опеля” ми затримали і доправили у Васильківський райвідділ внутрішніх справ.
Передісторія цієї події, як з?ясувалося, у найзагальніших рисах була такою. Мати дитини та двоє її кумів попросили знайомого водія відвезти їх з Києва у Гребінки і назад. Коли вже поверталися у столицю полизу села Пінчуки машина заглохла. Водій попросив пасажирів підштовхнути її, а коли двигун запрацював, помчав геть, залишивши оторопілих людей посеред дороги. Тим нічого іншого не залишалося, як зателефонувати у міліцію. Дорожньо-патрульна служба, як бачимо, спрацювала чітко.
Свої дії 25-річний водій “Опеля” пояснює тим, що він зрозумів – пасажири йому платити не збираються. Ото ж вмрішив їх провчити, залишивши на дорозі, мовляв, хай добираються як хочуть. Що ж до хлопчини, то він спершу не помітив, що той сплячий залишився у машині. Коли ж дитя проснулося, то він пересадив його на переднє сидіння, щоб заспокоїти. Вертатися не став, а мав намір відвезти малечу до бабусі.
Тепер правоохоронці сушать голову, як кваліфікувати прямо-таки безвідповідальні дії дивакуватого водвя.

Цей напис під дитячим малюнком на асфальті може слугувати лейтмотивом Дня захисту дітей, котрий відзначається у перший день літа. Він тим більш символічний, що зроблений вихованцями Київського обласного притулку для неповнолітніх у дворі цього закладу, де знаходять прихисток діти, позбавлені батьківської опіки.
Сюди потрапляють безпритульні діти, а також ті, чиїх батьків позбавили батьківських прав. Тобто ті, хто найбільше потребує державної та суспільної підтримки. Діти перебувають тут впродовж трьох місяців, доки органи соціальної опіки дбають про їх подальше прилаштування.
Частими гостями у притулку є працівники відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх Головного управління МВС України у Київській області. Воно й не дивно, адже саме з їх допомогою багато хто з дітлахів, які опинилися на вулиці, сюди й потрапляє. Впродовж трьох років роботи притулок став для багатьох дітей рятівним колом, що допомогло їм виборсатися з виру безпритульності, залишитися на плаву нашого буремного життя. Завдяки старанням працівників закладу він перетворився на затишну, тиху заводь, де діти, багатьом з яких випало пережити чимало митарств, почувають себе комфортно, можуть відпочити душею, відчути радість дитинства.
А в День захисту дітей у притулок крім працівників КМСН завітали начальник ГУМВС України в Київській області полковник міліції Костянтин Сапко та його перший заступник полковник міліції Анатолій Кислий. Вони привітали дітей зі святом, розпитали про їх справи та проблеми.
- Ми хочемо, щоб ви не почувалися самотніми і беззахисним, щоб знали, що є кому про вас подбати, прийти на допомогу, захистити, - сказав у розмові з дітьми Костянтин Сапко. – Кожен з вас має право на радісне дитинство, на мрії, на щасливу долю, а обов’язок нас, дорослих, подбати, щоб ви були щасливими, щоб мали можливість здійснити свої мрії і сподівання.
Цікаво, що, коли начальник обласної міліції запитав, чи мріє хтось стати міліціонером, серед 27 вихованці притулку угору піднісся добрий десяток рук. Очевидно, у цих дітей є позитивний досвід спілкування з людьми у міліцейській формі.
А на своє свято вихованці притулку отримали від міліціонерів крім солодких гостинців ще й пральну машину та фотоапарат. Обласне управління міліції надало дитячому закладу також й фінансову допомогу.
Вихованців притулку дали для гостей невеликий, але зворушливий своєю дитячою безпосередністю, концерт. Відчувалося, що діти стараються з усіх сил. Ця дитяча завзятість була не лише виявом їхньої вдячності, а й зайвий раз засвідчила, що немає не талановитих, безперспективних дітей, що боротися потрібно за кожну дитячу душу, опікуватися долею кожної дитини. Тому, відрадно, що турбота про дітей з непростими долями у нас дедалі більше стає повсякденною, а не лише у День захисту дітей.

Виявляється, методом «з вуст у вуста» передаються не тільки народні казки й багатовікова мудрість, але й... способи незаконного заволодіння чужим майном. У цьому на власному досвіді переконалися правоохоронці Києво-Святошинського району столичної області.

ЗАМІСТЬ УРОКІВ – НА «ВЕЛИКУ ДОРОГУ»

… У 15-річного Дмитра, його ровесника Романа та 13-річного Сергія дуже схожі долі. Всі вони – жителі одного із селищ Васильківського району Київської області, учаться в одній школі, живуть у сусідніх будинках, на вигляд - однаково худі й непоказні. У всіх батьки – військовослужбовці, уже на пенсії.
Але якось у розмові хлопці торкнулися теми, чим можна заробити на «кіно й комп'ютери». Тоді Дмитро (який свого часу жив з батьками в м. Суми) повідав, що в їхньому місті був дуже популярний такий метод добування кишенькових грошей, як... розбій. Жертвою зазвичай обирали дівчаток віком 12-15 років. Мовляв, підходиш до потенційної жертви з ножем у рукаві, показуєш його лезо й просиш віддати мобільний телефон (гроші, прикраси й т.п.), а потім збуваєш награбоване й одержуєш гроші.
Рома з Сергієм схвалили такий спосіб «експропріації» і вирішили його випробувати. В якості зброї вони роздобули кілька складних ножів на кнопках, так званих «викидух», що продаються майже в кожному кіоску. Утрьох вони поїхали в м. Боярку, що неподалік від Києва, де біля місцевої школи № 5 стали чекати першу жертву. Побачивши худеньку дівчинку з «трубкою» у руці, малолітні розбійники обступили її, один з них продемонстрував лезо ножа, що виглядало з рукава, й відібрав телефон. Ретирувавшись із місця скоєння злочину, пацани вскочили до електрички в напрямку Києва. Там на радіобазарі біля залізничної станції «Караваєві дачі» вкрадений телефон продали за безцінь одному з перекупників, на виручені гроші погуляли у «Мак-Дональдсі» та «Гранд-кафе», а після того з чистою совістю поїхали додому – начебто після уроків.

Я - НЕ Я, А ОТ « СІМ-КАРТКА» – МОЯ...

За словами слідчого Києво-Святошинського райвідділу внутрішніх справ Олени Поліщук, хлопчаки «сиділи в засідці» майже завжди в одному й тому ж місці. Вони настільки повірили у свою безкарність, що малолітніх «робін гудів» не лякала й та обставина, що дівчата поверталися зі школи вдвох або навіть утрьох. Налетівши й оточивши одну з дівчаток, вони відбирали в неї мобільний телефон. Решта дівчаток відбігали убік і лише спостерігали за тим, як грабують їхню подружку, а потім всі разом йшли додому до заплаканої жертви розбою й розповідали батькам, як їхня дочка втратилася «мобілку»...
Проте налагоджена схема злочину все-таки дала збій, коли малолітні злочинці спробували відібрати майно у своєї чергової жертви. Дівчинка виявилася не боязкою, стала пручатися й голосно кликати на допомогу. Її почули старшокласники 5-й ЗОШ, а також співробітники Києво-Святошинського РВВС, що перебували неподалік. Неповнолітні грабіжники поспішно залишили місце злочину й подалися в напрямку залізничної станції «Тарасівка», правоохоронці кинулися за ними й наздогнали хлопців уже у вагоні від'їжджаючої електрички. На наступній станції міліціонери висадили малолітніх зловмисників і доправили їх у райвідділ. Хлопці спочатку заперечували свою причетність до розбійних нападів, однак після того, в одного з них при поверхневому огляді вилучили «сім»-картку з раніше викраденого мобільного телефону, почали давати покази. Пізніше їх впізнали 5 дівчаток, що стали жертвами малолітніх розбійників. Були вилучені 2 ножі, з якими шибайголови ходили «на справу», ще один ніж був завбачливо викинутий в озеро...

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

– На сьогоднішній день у столичній області зареєстровано 166 злочинів, скоєних підлітками, серед них – 37 грабежів, 7 розбійних нападів, 3 випадки нанесення тілесних ушкоджень різних ступенів тяжкості й навіть є одне вбивство, – розповідає начальник ВКМСН ГУМВС України в Київській області підполковник міліції Олексій Лазаренко. – Іноді просто лякає та легкість, з якою кожний бажаючий підліток може купити загрозливого вигляду ніж і з його допомогою пограбувати першого зустрічного. До речі, я із власного досвіду спілкування з американськими поліцейськими знаю, що в них навіть кишенькові ножі роблять зі спеціальною скобою. Вона призначена для того, щоб навіть коли ніж перебуває в кишені власника, оточуючі знали про його наявність і знали, чого можна чекати від людини!
Що ж стосується цього випадку, то хлопців на скоєння злочину штовхали різні мотиви. Дмитро іноді розробляв плани здійснення нападів і є неформальним лідером малолітніх розбійників, Рома намагався самоствердитися й підняти власний авторитет в очах товаришів, а Сергій ходив «на справу» з інтересу й «за компанію»... І ще необхідно буде перевірити - куди, як кажуть, дивилися родина й школа, зробивши можливими 5 розбійних нападів?!
Тим часом на підставі зібраних у справі доказів Романа затримали в якості підозрюваного й помістили до ізолятора тимчасового тримання Києво-Святошинського РВ. До речі, під час своєї першої бесіди зі слідчим хлопчик зізнався, що хотів на власному досвіді спробувати, як то воно – сидіти у в'язниці, однак після трьох діб вимушеного перебування в ІТТ свої бажання змінив. На жаль, найближчим часом його доля й бажання (як втім і його товаришів) будуть прямо залежати лише від рішення суду по цій справі.

Близько 10-ї години Олена з чоловіком Павлом прийшла у паспортне відділення. Біля входу і райвідділ міліції у неї раптом почалися пологи. Чоловік кинувся до міліціонерів, щоб викликати швидку. Однак події розвивалися так швидко, що було очевидно – лікарі не встигнуть до народження дитини. Виконуючий обов’язки начальника чергової частини капітан міліції Григорій Корх повідомив про пригоду жінок зі слідчого відділення і став збирати по кабінетах речі, необхідні у такому випадку.
Першою на допомогу породіллі та її ошелешеному чоловікові прийшла слідчий райвідділу старший лейтенант міліції Тетяна Хижняк. Незабаром підбігли її колеги старший лейтенант Леся Біланова, майор міліції Ірина Проценко та начальник відділення дізнання майор міліції Любов Поліщук.
- Пологи були такими стрімкими, що дитина, здається, прямо випала мені на руки, - згадувала кілька годин по тому слідчий Тетяна Хижняк. - Чесно кажучи, я ще й досі не оговталася після цієї події. Проте, діяли ми, схоже, правильно. Пригодилися знання, здобуті на заняттях з професійної підготовки. Пуповину перев’язали шовковою ниткою, якою зшиваємо кримінальні справи. Тут саме й “швидка” нагодилася і забрала матір і дитину. Дитинка була жива, кричала. Сподіваюся з нею все буде гаразд.
Сподівання Тетяни Хижняк підтвердили у пологовому відділені Української районної лікарні, куди доставили матір з дитиною.
- Їх стан цілком задовільний, - говорить лікар-ординатор Сергій Гвардіян. – Дитина хоч і народилася дещо передчасно, але доношеною, з нормальною вагою і зростом. Треба віддати належне жінкам-міліціонерам, які приймали пологи: вони не розгубилися і діяли правильно. Дякувати Богу, пологи пройшли без ускладнень. Народження дитини поза спеціалізованим закладом зараз – рідкість. Якщо такі випадки трапляються, то переважно народжують у дома або у кареті швидкої допомоги. Тому цей випадок можна вважати до певної міри унікальним.
- Ніколи не думала, що мені доведеться так народжувати, - говорить Олена Хижняк, - адже живу за десять хвилин ходи від пологового будинку. Дуже вдячна всім, хто допоміг мені і моєму чоловікові у такій незвичній і складній ситуації. Особливо хочеться подякувати жінкам з райвідділу міліції.
- Справді, якби не вони, то не знаю, що було б, - доповнює свою дружину Павло, - Насамперед хочеться подякувати молодій жінці у формі старшого лейтенанта міліції., у нас з нею, виявляється, однакові прізвища – вона теж Хижняк. Я так розгубився … Дитина народжується, я тримаю її голівку, а що робити далі, не знаю… У цей момент і підбігла Тетяна. Велике їй спасибі.