на головну

ГУ МВС України в Київській області запрошує на службу в органи внутрішніх справ жителів Києва та області, які пройшли службу в Збройних Силах України або військову підготовку в учбових закладах, не мають судимості, для роботи в міськрайвідділах Київської області. Пропонуються посади рядового та молодшого начальницького складу із заробітною платнею від 1200 грн.

Звертатися за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15 тел. 272-23-23, 272-34-22, 272-22-09, 272-10-22, чи до місцевого МРВ.




ДІЛЬНИЧНИЙ ІНСПЕКТОР РОЗКРИВ ТЯЖКИЙ ЗЛОЧИН... НА ДРУГИЙ ДЕНЬ РОБОТИ В МІЛІЦІЇ

30.07.2007

20-річний дільничний інспектор Іванківського райвідділу внутрішніх справ (Київська область) Іван Сергієнко на другий день своєї роботи в міліції одержав від чергового по РВ вказівку втихомирити хулігана, що розбушувався в будівлі місцевого суду.

Там молодого дільничного зустріли співробітники, що вказали на чоловіка років 30-35, який явно знаходився «під мухою». За їхніми словами, нетверезий чоловік ображав присутніх нецензурною лайкою й ні на чиї зауваження не реагував. Лейтенант Сергієнко затримав дебошира й доставив його до РВВС.
Невеличка деталь: Іван Сергієнко повернувся на роботу до Іванківського РВ після навчання в Івано-Франківському інституті внутрішніх справ. І хоча його батько, підполковник міліції Іван Сергієнко працює тут же заступником начальника РВ по громадській безпеці, хлопець на «зв'язки» не киває й працює на рівні з усіма.
Під час бесіди й складання адміністративного протоколу затриманий на ім’я Валентин (імена затриманого й потерпілої змінені у зв'язку із проведенням слідчих дій - авт.) постійно плакав і кликав якусь Катю. Дільничний почав розпитувати чоловіка, хто така Катя й де вона, а у відповідь почув: «Її немає. Я її вбив!» Молодий співробітник міліції не розгубився й почав випитувати в хулігана подробиці трагічної сварки, попутно уточнюючи деякі спірні моменти. Проте затриманий вперто стверджував, що все сказане ним – правда.
Про все почуте Іван Сергієнко доповів черговому, і той негайно направив на ймовірне місце злочину слідчо-оперативну групу. Валентин, якого правоохоронці взяли із собою в якості провідника, упевнено показав на занедбаний будинок на краю села Леонівка. В одній із кімнат напіврозваленої хатини міліціонери виявили труп молодої жінки зі слідами побоїв на обличчі. Чоловік, підозрюваний у скоєнні тяжкого злочину, щиросердно розповів про останні хвилини життя загиблої.
Валентин познайомився з Катериною кілька років тому й відтоді вони стали жити разом. Єднав цю пару спільний спосіб заробляння грошей: збір і здавання металобрухту, а в сезон – ще й збирання ягід і грибів. Додавала «міцності» їхнім відносинам і спільна пристрасть до спиртного. За цей час співмешканці навіть встигли по одному разові «посидіти» за здійснення крадіжок. Після звільнення з місць позбавлення волі злочинний «тандем» продовжив свою діяльність у населених пунктах, розташованих неподалік від зони відчуження ЧАЕС.
Того фатального вечора пара зупинилася на нічліг у такого ж «збирача», як і вони самі. Під час розпиття «гіркої» Валентинові здалося, що Катя якось по-особливому подивилася на господаря, тому після невеликого скандалу залишив компанію, дівчина побігла за ним. У декількох метрах від будинку Валентин наніс своїй коханій удар, від якого та перелетіла через невеликий паркан. Катерина почала стогнати й просити то води, то горілки. Чоловік звалив свою співмешканку на плечі й відніс у занедбаний будинок, а сам ліг спати біля будинку. Ранком він виявив, що Катерина померла, і відправився до Іванкова, де й був затриманий за п'яний дебош...
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи смерть потерпілої настала від розриву селезінки й переломів декількох ребер. За цим фактом іванківськими правоохоронцями порушена кримінальна справа за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілої, ведеться слідство.

Микола Гулевич
ЦГЗ ГУ МВС України в Київській області





ТУР ДО ПЕКЛА. НЕДОРОГО

18.07.2007

Деякий час тому співробітники Київського обласного Управління по боротьбі зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, почали отримувати інформацію про те, що з Великої Кільцевої дороги (відомої в народі як «Окружна» - місця, де без проблем можна зустріти «жриць любові») почали зникати повії.

ТРАНЗИТ: ОКРУЖНА - НІМЕЧЧИНА
Як стало відомо оперативникам, дівчата зникали по одній на місяць. Пізніше вдалося встановити громадянина України на ім’я Петро, якого частенько бачили разом зі зниклими. Перевіряючи усі зв’язки парубка, співробітники УБЗПТЛ вийшли на двох громадян Німеччини, котрі, як пізніше виявилося, організували міжнародний канал поставки секс-рабинь до Європи.
Обидва молодика – нащадки обрусілих поволзьких німців, народилися в Узбекистані, але під час масових репатриацій повернулися разом із батьками на історичну батьківщину й отримали її громадянство. Однак і узбецькі документи не викинули, обзавівшись паспортами цієї країни. Молоді люди вирішили заробити на тім, що в Німеччині проституція легалізована, і вирішили пошукати в Україні живий «товар» для німецьких публічних будинків.
Схема каналу була налагоджена чітко й працювала без збоїв. Петро у якості вербувальника підшукував потенційних «робітниць секс-індустрії», придивлявся він і до повій, що стояли на Окружній дорозі. Коли чергова кандидатка на відправлення до «пуффу» (так у Німеччині називаються публічні будинки) була знайдена, їй пропонували наступні умови: дівчині оформляли український закордонний паспорт із туристичною візою й називали ціну 3 тисячі євро за доставку до «європейського раю». Вона повинна була «відробити» цю суму, після чого могла трудитися на себе. Такі привабливі умови легко штовхали наївних жертв у мережі работоргівців.
У призначений день дівчата з новенькими закордонними паспортами на автомобілі одного з німців (до речі, з литовськими номерами) їхали до Польщі. Там їх зустрічав ще один член злочинного угруповання, що відповідав за розміщення путан і їхнє проживання впродовж двох-трьох днів. За цей час українкам виготовляли паспорти Литви на вигадані імена, і далі вони під видом громадян країни-учасниці Євросоюзу відправлялися на автобусі до свого нового місця роботи. До речі, автобусом керував ще один учасник злочинного співтовариства. А хто-небудь із «роботодавців» на відстані супроводжував автобус аж до місця призначення.
Шахраї, налагоджуючи саме таку схему поставок живого «товару», були прекрасно знайомі із правилами в’їзду до країн ЄС, тому не ризикували везти дівчат до Німеччини по їхніх українських паспортах. Адже невеликі групи жінок у супроводі одного й того ж парубка, які регулярно перетинають кордон країни, могли навести німецьку поліцію на певні підозри. До того ж на в’їзді до країн ЄС паспорти всіх тих, хто в’їжджає, перевіряються за спеціальною електронною базою даних. Зате усередині Євросоюзу виявити підроблений паспорт досить важко, адже їх не часто перевіряють за допомогою техніки – головне, щоб він у тебе був. Показуєш поліцейському паспорт громадянина країни-учасниці ЕС – і вільний.
Новоприбулих трудівниць «постільного бізнесу» стали розміщуваати по борделях одного з невеликих німецьких містечок. Разом з українками у Німеччині працювали дві росіянки. Для повного контролю над ними работоргівці «присадили» дівчат на наркотики. Те ж саме планували зробити й із секс-рабинями з України, однак одна з повій категорично відмовилася. Аби покарати норовисту путану, сутенери продали її за 8 тисяч євро туркові на прізвисько «Мазлум». У того був власний бордель, справами якого керувала дружина турка, у минулому – громадянка України, що теж раніше займалася проституцією. Однак і з новими господарями дівчина не ужилась, адже працювати доводилося тільки за їжу. Після кожної «зміни» дружина Мазлума роздягала повій і обшукувала їх, відбираючи всі зароблені гроші. Тим часом епопея проданої рабині зі зміною «робочих місць» продовжилася. Наступними власниками дівчини стали албанці, що перекупили її в Мазлума за 10 тисяч євро, але через деякий час її знову продали якимсь російськомовним сутенерам. Поневіряння українки тривали в цілому близько року, аж поки її під час раптової облави не заарештувала місцева поліція. Депортацію в Україну жінка сприйняла як велике щастя...

«ФІЛЬТР» НА УКРАЇНСЬКИХ ВОРОТАХ
Через актуальність проблеми работоргівлі й сексуальної експлуатації наших громадян за кордоном, з ініціативи Міністерства внутрішніх справ деякий час назад була створена спеціальна група по роботі з депортованими жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми. До її складу окрім працівників УБЗПТЛ включені співробітники Державної прикордонної служби. Після свого повернення на батьківщину всі депортовані проходять обов’язкову співбесіду зі співробітниками групи. Саме так і стало відомо про ще один канал поставок наших дівчат за кордон з метою сексуальної експлуатації.
Проаналізувавши так званий «траффік» (рух громадян через кордон держави в обох напрямках), члени групи виявили серед депортованих в Україну жінок велику кількість мешканок м. Суми й однойменної області. Для перевірки отриманої інформації співробітникам Київського обласного УБЗПТЛ довелося самим відправитися до Сум, де при взаємодії з місцевими колегами їм удалося вийти на такого собі Сергія. Той разом з товаришем на ім’я Іван займався вербуванням симпатичних дівчат нібито для роботи офіціантками у кафе та барах на території турецької частини острова Кіпр. Від потенційної кандидатки було потрібне лише фото й згода виїхати за кордон. Дівчинам замовляли закордонний паспорт із відповідною візою й виставляли умову про борг у 4200 євро, відробивши який вона зможе трудитися тільки на себе. Багато хто погоджувалися, навіть точно не знаючи, що за робота їх чекає, а після приїзду потрапляли до турецьких борделів.
Розмотуючи всі ниточки налагодженого каналу, співробітники УБЗПТЛ вийшли на ще одного учасника групи, який відповідав за доставку потенційних жертв до аеропорту «Бориспіль», їхню посадку до літака та виліт до пункту призначення. За свої послуги перевізник одержував від 100 до 200 доларів США. Однак основним персонажем виявилася колишня жителька Сум, у минулому – повія, що вийшла заміж за турка й організувала бордель на Кіпрі (майже повна подібність із першим випадком!). Саме з її «подачі» Сергій з Іваном (до речі, перший – раніше засуджений за грабежі й розбійні напади), узялися освоювати новий вид бізнесу. За кожну доставлену дівчину бандерша платила Сергієві 2000 доларів США. Половина цієї суми призначалася Іванові, який відповідав за безпеку «бізнесу»...

ВІД ПРАВОСУДДЯ – ПО ЗАСЛУГАХ
Німецька поліція заарештувала одного зі злочинної «парочки» за причетність до торгівлі наркотиками, а наші правоохоронці мають до затриманого претензії, викладені у ст. 149 КК України («Торгівля людьми або інша незаконна угода відносно людини»). Відповідальність передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією особистого майна. Іншого організатора злочинного бізнесу поки розшукують.
Організаторам «сумського каналу» теж не вдалося уникнути покарання. У даний момент Сергій з Іваном затримані й перебувають у харківському СІЗО. Їх обвинувачують за тією ж ст. 149 КК України, провадиться слідство. Правоохоронцям відомо близько 15 випадків організації ними вивозу секс-рабинь за кордон, наразі вже доведено 8 епізодів їхньої злочинної діяльності. Робота слідства ускладнюється тим, що постраждалі від рук работоргівців жінки у більшості випадків не бажають звертатися до міліції з відповідною заявою, тим самим даючи злочинцям шанс уникнути заслуженого покарання.

P.S.
Під час спроби проходження паспортного контролю в аеропорті «Бориспіль» була затримана жителька Сум, яка за три місяці до цього була депортована в Україну. Разом з нею їхала молода дівчина, котра у відповідь на запитання оперативників про мету поїздки наївно пояснила: «Працювати офіціанткою на Кіпрі». Її супутниця приховала від дівчини свої негаразди із Законом, і тепер виступала у ролі супроводжуючої для нового покоління повій. Після відповідної профілактичної бесіди дівчина відмовилася від поїздки, однак поки попит перевищує пропозицію, завжди знайдуться бажаючі заробити на чужій мрії про рай, що у дійсності перетворюється на пекло.

МИкола Гулевич
ЦГЗ ГУ МВС України в Київській області





Коноплі до стелі

16.07.2007

Справжні конопляні джунглі виявили нещодавно працівники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУМВС України в Київській області біля одного з сіл Вишгородського району.
Вони “причаїлися” неподалік від автотраси у занедбаному тепличному комплексі. На перший погляд може видатися, що поруйновані теплиці заросли просто бур’яном. Однак при більш пильному огляді виявляється, що під прикриттям кропиви та крислатих будяків буяють плантації конопель.
- Про наявність тут посівів конопель ми отримали оперативну інформацію, проте їх справжні масштаби перевершили наші сподівання, - говорить старший оперуповноважений УБНОН ГУМВС України в київській області майор міліції Геннадій Ібрагімов. – Добірні коноплі займають близько п’яти гектарів. Зараз з’ясовуємо, кому належить ця земля, хто відповідатиме за це буяння наркомісткої рослини, вирощування якої заборонено законом.
Справді, коноплі вдалися, як у тій пісні співається, до стелі. Та й не дивно, адже грунт під ними –тепличний, удобрений. З такої ниви можна, стверджують спеціалісти, зібрати сировину для приготування, будь-якої “страви” з маріхуанного асортименту. Ще трішки, і тут був би справжній клондайк для наркоманів і наркозаготівельників. Адже саме у серпні коноплі містять найбільше наркотичних речовин.
- За нашими оперативними даними зацікавлені, так би мовити, особи покладали на цю плантацію неабиякі надії, - продовжує розповідь Геннадій Ібрагімов. – Відстежували, як дозрівають коноплі, і робили, це, судячи з протоптаних серед низ стежок, досить інтенсивно. Тож, незабаром тут могли б розпочатися великі наркотичні жнива. Тому ми поспішили задокоментувати факт незаконного вирощування конопель і вжити заходів для їх знищення.
Важко уявити скільки “косяків” маріхуани потрапили б на наркотичний ринок, якби ці плани здійснилися. Наркоторговці, напевне, розраховували на неабиякі бариші, адже ціна на маріхуану, чим далі від жнив, тим – вища.
Цікаво, що місцеві жителі, які поруч з теплицями збирають смородину, ставляться до посіву конопель байдуже, сприймаючи їх як звичайний бур’ян. Вони не знають, яким чином вони тут з’явилися.
Не змогли сказати чогось конкретного з цього приводу й працівники сільради. З’ясувати, хто господар тепличного комплексу, виявилося нелегкою справою. Земля розпайована між працівниками колишнього колективного господарства, а споруди належить його теперішньому правонаступнику. До того ж, земля перебуває в оренді одного ТОВ, з яким пайовики за неї судяться. Напевне, саме така ситуація й сприяла появі тут плантації рослини, культивування якої заборонено.
Щоб знищити таку кількість конопель доведеться добряче попрацювати. Проте втішає те, що ці коноплі вже не дурманитимуть нікого.

Ігор Момотюк
ЦГЗ ГУ МВС України в Київській області

фото автора




У ВАС ПРОБЛЕМИ? ТОДІ МИ ЙДЕМО ДО ВАС!

06.07.2007

Якщо у вас виникла проблема із захистом ваших законних прав або інтересів (чи просто непорозуміння із місцевою міліцією), і ви хочете звернутися до керівництва обласної міліції – необов’язково їхати на прийом: начальник Управління внутрішніх справ може прийняти вас безпосередньо на одній з вулиць або площ вашого міста.

Таке нововведення було взяте на озброєння в міліцейському главкові Київщини. Днями на площі перед Білоцерківським міськвиконкомом розташувалися кілька наметів, у яких була розгорнута міні-експозиція можливостей і досягнень правоохоронців Київщини. Свої тематичні підбірки демонстрували всім бажаючим співробітники Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУВС, а також бійці обласного Управління Державної служби охорони. У першому наметі – зразки вилученої зброї та вибухових пристроїв, підроблених документів та акцизних марок, пляшок із фальсифікованими спиртними напоями. А крізь відчинені двері розташованого неподалік мікроавтобуса бажаючі могли ознайомитись з обладнанням пересувної криміналістичної лабораторії, що виїжджає на місце скоєння злочинів. В арсеналі цього «кабінету на колесах» є можливості проведення у польових мовах найбільш необхідних експертиз.

У свою чергу, співробітники ДСО продемонстрували технічне оснащення сучасного охоронця. У їхньому наметі відвідувачі могли ознайомитися із новітніми зразками охоронної сигналізації, розробленої на основі використання стільникового зв’язку, довідатися про повний перелік послуг, які надає служба. А малюки захоплено розглядали розкладену на капоті патрульного автомобіля екіпіровку наряду та зброю охоронців.

Однак основну увагу білоцерківців привернув намет, у якому проводив особистий прийом громадян начальник ГУМВС України в Київській області полковник міліції Костянтин Васильович Сапко. Проведення подібного заходу було обумовлене бажанням поспілкуватися безпосередньо із пересічними громадянами, виявити приховані від обліку звернення, та довідатися про істинне ставлення населення до місцевої міліції.

Звернутися до головного міліціонера Київщини виявили бажання 21 мешканець регіону, дехто з них заради цього приїхав із сусідніх районів області. Серед питань, з якими зверталися громадяни, переважали прохання особистого характеру. Одна з відвідувачок звернулася із заявою про перевірку законності передачі виконавчою службою майна заявниці без її відома її родичам. Однак звучали прохання й про суспільні інтереси – про нанесення розмітки і встановлення дорожніх знаків на вулицях міста, повернення на дороги співробітників ДАІ тощо. А начальник Білоцерківської міської служби охорони навколишнього середовища звернулася до Костянтина Васильовича із проханням про відновлення діяльності місцевого відділу екологічної міліції, а також передислокацію кінних патрулів на період літнього сезону до місць масового відпочинку громадян.
На завершення заходу Костянтин Сапко запевнив присутніх журналістів, що подібні зустрічі керівництвом обласної міліції будуть проводитися регулярно – принаймні, раз на місяць, а результати їх проведення будуть висвітлені у засобах масової інформації.

На фото 1: вилучена зброя

На фото 2: технічне оснащення та озброєння екіпажу ДСО

На фото 3: начальник ГУМВС України полковник міліції Костянтин Сапко веде прийом громадян на центральній площі м. Біла Церква

МИкола Гулевич
ЦГЗ ГУ МВС України в Київській області
фото автора





Звернення Міністра внутрішніх справ до особового складу органів і підрозділів МВС України

05.06.2007

Шановні колеги! Моє звернення до кожного з вас викликано тим, що в останні дні я особисто і вся система МВС піддаються жорстоким нападкам з боку певних політичних сил.
Дуже скоро, після курсу лікування, я повернуся до своїх обов'язків міністра. Але і сьогодні ми з вами, як і раніше, знаходимося в одних лавах, я постійно в курсі всіх задач міністерства, колегія МВС працює в постійному зв'язку з мною.
Мені важливо, щоб кожен співробітник міліції знав: незважаючи на вкрай складну політичну ситуацію, незважаючи на цькування МВС із боку окремих політиканів і політичних сил, як і раніше, несу відповідальність за все, що відбувається в міністерстві, і не дозволю, щоб хоча б один співробітник міністерства постраждав через необґрунтовані політичні нападки.
В усіх складних ситуаціях останніх тижнів відповідальність за всі прийняті рішення я брав на себе, і там де потрібно, особисто був на місці подій і віддавав накази. Ні за чию спину не ховався, і ховатися не збираюся, оскільки всі мої рішення ґрунтуються на букві закону і Конституції України.
Хочу висловити всім співробітникам подяку за виявлену витримку і професіоналізм у ході драматичних подій, пов'язаних з незаконним захопленням кабінету Генерального прокурора групою збройних осіб у цивільному, а також у зв'язку з незаконним спрямуванням у столицю підрозділів внутрішніх військ.
Тільки правомірні і відповідальні дії сотень міліціонерів врятували українське суспільство від важких потрясінь, що загрожували початком громадянського конфлікту в Україні. Усі професіонали органів внутрішніх справ, здорові сили суспільства, позитивно оцінюють наші дії. Присяга на вірність народу України залишається головним мірилом честі і достоїнства особового складу органів внутрішніх справ.
Підтвердження цьому - звільнення з інших силових структур, утягнених у політичні грища, співробітників, які не хочуть, щоб їх "підставляли". Пишаюся тим, що в МВС навіть у період кризи ніхто не подав рапортів про звільнення за політичними мотивами. Для цього немає причин. У керівництві міністерства жоден з моїх заступників, начальників департаментів, управлінь та підрозділів МВС, не залишив корабля під час шторму. А тому він і далі йде курсом, визначеним Конституцією і законами України.
У Міністерстві внутрішніх справ налаштована злагоджена командна робота, почалися реальні позитивні зрушення - як в оцінці роботи міліціонерів, так і проведенні реформ у міністерстві.
Колегія МВС за підтримкою Уряду і Верховної Ради України домоглася реального підвищення зарплати співробітникам органів внутрішніх справ, і це - тільки початок. Ми робимо все можливе для створення нормальних умов роботи в міліції, підвищення професійного рівня і відповідальності співробітників.
Дякую усім, хто підтримав мене в цей складний період. Робив, і буду робити все, щоб міліція, рядові співробітники залишалися поза політикою. Кращою відповіддю МВС на політичний хаос буде професійна робота строго в рамках закону.
І гарантую - поки ми з вами працюємо разом, честь співробітника міліції і борг перед Батьківщиною ніколи не стануть розмінною монетою.

З повагою,
Василь Цушко






Повернутись на головну
Замовити VPS-хостинг
Зареєструвати домен / register domain ua
Free FTP for IP-camera