Коли вранці кілька днів тому Людмила Миколаївна, жителька с. Вільшанська Новоселиця Васильківського району столичної області, вийшла на власне подвір’я, її насторожила відсутність курей і гусей на сусідському подвір'ї.
Своїми підозрами жінка поділилася із чоловіком. Той поділяв побоювання дружини, адже через дорогу від них разом із 69-річною матір'ю жив, за їхніми словами, справжній «монстр». 36-річний Олександр (імена затриманого й потерпілої змінені в інтересах слідства – авт.) ніде не працював, досить часто випивав і сварився з матір'ю, Вірою Олександрівною. Саме тому чоловік Людмили Миколаївни пообіцяв по дорозі на роботу заїхати до місцевого відділення міліції й попросити його співробітників перевірити підозрілий будинок.
Тим часом Олександр з'явився біля свого будинку й заявив сусідам, що зібралися неподалік: «Однієї вже немає, незабаром і вас не буде!», після чого зник у невідомому напрямку. Це ще більше зміцнило впевненість людей у тім, що з господинею будинку сталося щось погане. До того ж Людмила Миколаївна звернула увагу на те, що їх недавно викопаний колодязь чомусь відкритий, хоча вони із чоловіком намагалися не залишати його відкритим без необхідності. У цей час під'їхала слідчо-оперативна група Васильківського міського відділу внутрішніх справ на чолі з начальником підполковником міліції Сергієм Семикопом. Оперативники заглянули до колодязя, після чого викликали бригаду місцевого загону МНС. Рятувальники дістали з колодязя труп сусідки зі слідами побоїв на обличчі...
Першим підозрюваним став Олександр, якого оперативники затримали, що називається, по «гарячих слідах». Чолов’яга став плутано пояснювати, що розправитися із матір'ю його спонукали... нечисті сили. Мовляв, він кидав матір у колодязь, а відьми виносили її назад, і так –декілька разів. Через проблеми підозрюваного із психічним здоров'ям на ґрунті зловживання спиртним (і як наслідок – алкогольної інтоксикації) він був поміщений до Київського обласного наркодиспансера.
Судово-медичні експерти дали висновок про те, що жінку спочатку побили, після чого ще живою вкинули у колодязь, де вона й захлинулася. Сусіди Олександра стверджують, що якби не міліція – вони б учинили над ним самосуд...
За даним фактом слідчим відділенням Васильківського МВВС була порушена кримінальна справа за ст. 115 КК України («Навмисне вбивство»), Олександрові після курсу лікування було пред'явлене обвинувачення у скоєнні злочину, він був затриманий і поміщений до ізолятора тимчасового тримання. Ведеться слідство, подальшу долю матеревбивці визначить суд.

17 серпня близько 5 години 50 хвилин автомобіль марки «Субару Форестер» збив освітлювальну опору, шлагбаум і врізався в будівлю поста ДПС, розташованого на автодорозі « Київ-Одеса» біля в'їзду в м. Біла Церква.
Співробітник 3-го взводу ДПС УДАІ в Київській області старший сержант міліції Володимир Цимбалюк, що перебував у цей момент біля будівлі поста, почув різкий звук гальмування й помітив іномарку темного кольору, яку несло убік КПП. Владимир ледь встиг сховатися за рогом будівлі, як від удару в освітлювальну опору шматки останньої полетіли в його бік. Напарник Володимира, молодший сержант міліції Тарас Стрілецький, який у цей час перебував на верхньому майданчикові поста, також почув скрегіт шин і звук сильного удару. Обидва міліціонера кинулися до автомобіля, при цьому Тарас схопив вогнегасник, а Володимир почав діставати з понівеченої іномарки її водія, потім разом з напарником – пасажира автомобіля. Обох потерпілих міліціонери віднесли подалі від ушкодженого автомобіля й викликали бригади МНС та «швидкої допомоги». З-під капота «Субару» повалив густий дим і з'явилося полум'я. Тарас Стрілецький почав його гасити, але полум'я розгоралося усе сильніше, перекинувшись на обшивку будівлі поста. У цей час під'їхав пжежний автомобіль, і співробітники МНС загасили пожежу. Карета «швидкої допомоги» доставила обох потерпілих до лікарні м. Біла Церква.

На цей момент правоохоронцями перевіряються всі обставини дорожньо-транспортної пригоди, встановлюються розміри заподіяних збитків, а також вживаються заходи щодо відновлення КПП.

Причиною цієї трагедії її винуватець вважає кохання, та ж, яку він кохав – його безпідставні ревнощі. Кохання і ревнощі – вони часто-густо йдуть поруч. Навіть вважається, що одного без іншого не буває, мовляв, не ревнує значить, не кохає. Однак, саме ревнощі здатні вбити кохання. І не лише його…
Було вже за північ, коли мешканець одного з будинків у Броварах вийшов на балкон перекурити. Біля сусіднього будинку він почув якийсь шум, але за гіллям дерев не міг розгледіти, що там відбувається. Незабаром до нього долинув звук, так ніби щось важке кинули у калюжу, що була біля в?їзду у двір, і побачив, як звідти вийшов якийсь чоловік і зник у темряві. В цей час неподалік проїжджала машина і у світлі її фар чоловік побачив у калюжі тіло людини. Зрозумівши, що сталося щось лихе, він зателефонував у міліцію.
- Мертва жінка лежала посеред калюжі на в’їзді у двір, - розповідає оперуповноважений відділення карного розшуку Броварського міськвідділу міліції Сергій Карп. - Сліди боротьби на її тілі і його положення свідчили, що до неї застосовували силу. Тому, може йтися про вбивство.
Встановити особу загиблої міліціонерам не склало жодних труднощів, адже вона була одягнена в уніформу розташованого неподалік супермаркету і, справді, виявилася 46-річною працівницею цього закладу. З’ясувалося, що цієї ночі вона була на роботі і близько опівночі пішла на обід.
Розшук того, хто міг позбавити жінку життя, міліціонери вирішили розпочати теж з її робочого місця. Цей напрям пошуку виявився правильним.
- Переглянувши записи камери відеоспостереження супермаркету, з’ясували, що того вечора у відділ до потерпілої двічі заходив один і той же юнак, - розповідає виконуючий обов’язки начальника відділення карного розшуку Броварського міськвідділу міліції Сергій Андріяш. – Він про щось з нею довго і, судячи з жестикуляції, емоційно розмовляв, був збуджений, пропонував вийти. Двічі вона виходила з магазину, другого разу не повернулася.
Особу хлопця встановили швидко – його знали в магазині як постійного покупця, який мешкав неподалік. Того вечора він був добряче напідпитку, навіть посварився де-з-ким біля входу у магазин. З’ясувалося також, що цей 21-річний юнак досить довго зустрічався з дочкою загиблої, а останнім часом між ними перебігла чорна кішка. То ж цілком логічно було припустити, що смерть жінки могла стати наслідком з’ясуванням стосунків з потенційним зятем.
Дома підозрюваного, не зважаючи на пізній час, не було. Міліціонери відпрацювали всі місця його ймовірної появи – квартиру матері, домівки друзів, але безрезультатно. Були надіслані орієнтування на вокзали та в аеропорт, попереджені навіть прикордонники, оскільки була підозра, що він спробує залишити Україну, адже народився у Краснодарському краї Російської Федерації і його мати зараз саме там перебувала.
Проте, того ж дня розшукуваний сам несподівано з?явився у дворі Броварського міськвідділу міліції. Його помітили, коли він сидів на лавці, ніби набирався духу переступити межу, за якою закінчувалася воля, і починалася спокута за вчинене.
Хлопець зізнався, що задушив матір своєї коханої. Він підозрював, що дівчина зраджує його, через що стосунки між ними зіпсувалися. Дівчина стала уникати його, мати теж була проти того, щоб донька продовжувала зустрічатися з ревнивцем. За словами затриманого, того вечора вони мали все-таки зустрітися, але дівчина не прийшла на побачення і не відповідала на його дзвінки. Тоді, випивши з друзями, він пішов на роботу до матері, щоб, з’ясувати, де її дочка. Але жінка, сказала, що її дочка неодружена і не заручена, тому має право бути там, де їй хочеться. На своє лихо розпочату у магазині суперечку вона продовжила на вулиці. Намагалася переконати парубка, щоб він залишив у спокої її дочку, бо він їй непара. Це так розлютило його, що він накинувся на неї і отямився лише тоді, коли вона була вже мертвою і лежала посеред калюжі. Злякавшись, що накоїв непоправного, втік з того місця. Деякий час бродив містом, дуже переживав, навіть мав намір вкоротити собі віку, стрибнувши з ретрансляційної вежі, але забракло духу.
Причиною трагедії хлопець вважає зневажене кохання. Каже, що діяв у припадку люті, переповнений емоціями, не усвідомлюючи, що коїть. Він був дуже сердитий на жінку, бо вважав, що саме вона заважає налагодити стосунки з дівчиною.
Зараз вже неможливо достеменно дізнатися, чим керувалася у своїх діях загибла, але природньо припустити, що нею рухала турбота про майбутнє дочки. Мабуть, добре розуміла, що чекає на її дитину, якщо вона пов’яже своє життя з ревнивцем. Судячи з показів дочки мати таки мала підстави непокоїтися. Дівчина стверджує, що ревнощі хлопця були безпідставними. Тим не менше, засліплений ними він давав волю рукам і вона теж якось відчула, як стискаються його пальці на її шиї. Іншого разу він побив вікна у її будинку. Тому цілком можливо, що ціною власного життя мати врятувала дочку від долі Дездемони.

Шановні колеги! Моє звернення до кожного з вас викликано тим, що в останні дні я особисто і вся система МВС піддаються жорстоким нападкам з боку певних політичних сил.
Дуже скоро, після курсу лікування, я повернуся до своїх обов'язків міністра. Але і сьогодні ми з вами, як і раніше, знаходимося в одних лавах, я постійно в курсі всіх задач міністерства, колегія МВС працює в постійному зв'язку з мною.
Мені важливо, щоб кожен співробітник міліції знав: незважаючи на вкрай складну політичну ситуацію, незважаючи на цькування МВС із боку окремих політиканів і політичних сил, як і раніше, несу відповідальність за все, що відбувається в міністерстві, і не дозволю, щоб хоча б один співробітник міністерства постраждав через необґрунтовані політичні нападки.
В усіх складних ситуаціях останніх тижнів відповідальність за всі прийняті рішення я брав на себе, і там де потрібно, особисто був на місці подій і віддавав накази. Ні за чию спину не ховався, і ховатися не збираюся, оскільки всі мої рішення ґрунтуються на букві закону і Конституції України.
Хочу висловити всім співробітникам подяку за виявлену витримку і професіоналізм у ході драматичних подій, пов'язаних з незаконним захопленням кабінету Генерального прокурора групою збройних осіб у цивільному, а також у зв'язку з незаконним спрямуванням у столицю підрозділів внутрішніх військ.
Тільки правомірні і відповідальні дії сотень міліціонерів врятували українське суспільство від важких потрясінь, що загрожували початком громадянського конфлікту в Україні. Усі професіонали органів внутрішніх справ, здорові сили суспільства, позитивно оцінюють наші дії. Присяга на вірність народу України залишається головним мірилом честі і достоїнства особового складу органів внутрішніх справ.
Підтвердження цьому - звільнення з інших силових структур, утягнених у політичні грища, співробітників, які не хочуть, щоб їх "підставляли". Пишаюся тим, що в МВС навіть у період кризи ніхто не подав рапортів про звільнення за політичними мотивами. Для цього немає причин. У керівництві міністерства жоден з моїх заступників, начальників департаментів, управлінь та підрозділів МВС, не залишив корабля під час шторму. А тому він і далі йде курсом, визначеним Конституцією і законами України.
У Міністерстві внутрішніх справ налаштована злагоджена командна робота, почалися реальні позитивні зрушення - як в оцінці роботи міліціонерів, так і проведенні реформ у міністерстві.
Колегія МВС за підтримкою Уряду і Верховної Ради України домоглася реального підвищення зарплати співробітникам органів внутрішніх справ, і це - тільки початок. Ми робимо все можливе для створення нормальних умов роботи в міліції, підвищення професійного рівня і відповідальності співробітників.
Дякую усім, хто підтримав мене в цей складний період. Робив, і буду робити все, щоб міліція, рядові співробітники залишалися поза політикою. Кращою відповіддю МВС на політичний хаос буде професійна робота строго в рамках закону.
І гарантую - поки ми з вами працюємо разом, честь співробітника міліції і борг перед Батьківщиною ніколи не стануть розмінною монетою.