Не одноразово ми розповідали про нещасні випади, які стаються в результаті зловживання спиртних напоїв. І ось знову чергова трагедія сталася у селі Плоске Броварського району.
Пенсіонер Віктор Іванович часто коротав час за пляшкою оковитої зі своїм сусідом 44-річним Валентином. Не дивлячись на різницю у віці чоловіки завжди знаходили спільну мову, адже обидва любили випити. Суботнього вечора чоловіки зібралися у будинку пенсіонера. За пляшкою розмова пішла у напрямку полювання. І тут Віктор Іванович вирішив відкрив гостю таємницю, що у нього також є рушниця, щоправда не зареєстрована, і дістав свою «ТОЗ» 16 калібру. Роковий вистріл пролунав несподівано.
Пенсіонер ніяк не міг зрозуміти, чому його гість мов підкошений звалився на землю. Виявляється під час огляду зброї пенсіонер по необережності нажав на спусковий гачок, і ця необережність обірвала життя Валентину.
Трагічно закінчилося розпиття спиртних напоїв і для 53-річного Володимира із селища Чабани К.Святошинського району.
Володимир ніде не працював, тож весь свій вільний час мандрував по сусідніх селах у пошуках, так би мовити, «пригод». Того дня він потрапив до села Хотів, де й зустрів Максима, давнього приятеля по «нещастю». Звичайно зустріч відразу вирішили «обмити», а місцем для цієї справи вибрали на сміттєзвалищі, подалі від людського ока. Допилися приятелі до того, що між ними виникла сварка, під час якої Максим схопив цеглину і уже нею доводив свою правоту «компаньйону».
Безпритомного Володимира на смітнику помітили випадкові перехожі, які і викликали карету швидкої. Однак врятувати чоловіка не вдалося, не приходячи до свідомості він кілька днів помер у лікарні. За висновком судмедекспертизи смерть настала від перелому основи черепа та переломів ребер.
Основною причиною трагедія, яка сталася у місті Біла Церква, також стала горілка.
У квартирі пенсіонерки Людмили Петрівни рідко було тихо, здебільшого атмосфера була напружена і часто лунали сварки. А все із-за того, що жінка не могла змиритися із пристрастю свого 45-річного сина до «зеленого змія» і не одноразово нарікала на його поведінку.
Того трагічного дня знову повернувшись додому п’яним, Андрій ще з порога вчинив сварку. Мати намагалася заспокоїти нетямущого сина, та це ще більше розпалило у ньому злобу, і він накинувся на неї з кулаками. Зігнавши всю лють на старенькій, він залишив її ледь живу лежати на полу, а сам пішов спати. Від отриманих тілесних ушкоджень 84-річна жінка так і не приходячи до свідомості померла.
Лише вранці, проснувшись з важким похміллям Андрій зрозумів, що натворив. Та змінити уже нічого не можна.
А от 20-річний Максим із села Петрівське К.Святошинського району, який звернувся до центральної районної лікарні із черепно-мозковою травмою, став жертвою грабежу.
Правоохоронці встановили, що тілесне ушкодження потерпілому наніс 40-річний непрацюючий Петро, який і поживився 490 гривнами, що знаходилися у кишені Максима.
Що ж за вчинений злочин зловмиснику доведеться відповідати по всій суворості закону.
На шлях злочину стали і двоє 16-річних жителів села Ольшаниця Рокитнянського району. У місті Біла Церква, де підлітки навчаються у профтехучилищі, вони, заради легкої наживи, напали на 38-річну Ольгу і намагалися відібрати у неї сумку.
На аналогічний шлях грабежу став і підліток з міста Вишневе К.Святошинського району. Пізнього вечора на одній із вулиць міста Максим, погрожуючи фізичною розправою, відібрав мобільний телефон у школяра.
Мали місце і злочини у сфері економічної злочинності.
Працівники Управління боротьби з економічної злочинності у одному із районів області затримали головного державного податкового ревізора-інспектора державної податкової інспекції, та киянина, начальника сектору оперативного контролю, радника 3-го рангу, які за зменшення суми штрафних санкцій по акту перевірки вимагали та отримали хабара у сумі 5 тисяч гривен у підприємця району.

У четвер о пів на третю годину дня на 3 км. Автодороги Забір‘я - Жорнівка Києво-Святошинського району водій автомобіля КАМАЗ (бетонозмішувач) не витримав безпечної дистанції і допустив зіткнення з автобусом «А091 Богдан», який прямував із міста Боярка у напрямку села Княжичі.
В наслідок зіткнення автобус з’їхав в кювет та здійснив наїзд на дерево. В той же час КАМАЗ також потрапив до кювету і перевернувся.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди водій «Богдана» та його п’ятнадцять пасажирів отримали тілесні ушкодження різного ступеню і доставлені в Боярську ЦРЛ. Однак одна 67-річна пасажирка померла в лікарні.
Того ж дня на дорогах Київщини сталося 14 ДТП, у яких загинуло 5 чоловік. З початку місяця сталося 274 таких пригод.

Непрацюючий 30-річний житель Волинської області для свого грабіжного промислу обрав Київщину, а саме міст Бровари, де вчинив напад на 20-річну Ольгу. Застосувавши фізичне насильство до дівчини нероба відібрав у неї сумку, в якій знаходились 300 гривен.
Досить неприємні хвилини довелося пережити і 56-річній Марії з міста Тараща.
Біля півночі до її будинку, розбивши віконне скло, проник невідомий і погрожуючи їй фізичним насильством наказав віддати гроші. Наляканій Жінці не залишалося іншого виходу, як віддати 200 гривен, всі кошти, що були у неї.
Оперативники встановили і затримали зловмисника, ним виявився 32-річний Віктор, місцевий житель.
А днем пізніше подібне сталося і з пенсіонеркою з села Петровське, цього ж таки Таращанського районну, яка звернулася до міліції і повідомила, що у денний час до її будинку зайшли двоє неповнолітніх, які застосували фізичне насильство і знущання, намагаючись заволодіти грошима до заявниці.
Правоохоронці встановили, що злочин вчинили односельці потерпілої, 16-річний Максим та його 14-річна сестра. За вчинений розбій підліткам доведеться відповідати не лише перед батьками, а й мати справу з працівниками міліції у справах неповнолітніх.
А у місті Вишневе К.Святошинського району не працюючий 22-річний Віктор застосував фізичне насильство до своєї рідної бабусі-пенсіонерки і відібравши у старенької три с половиною тисячі гривень.
Не обійшлося і без тяжких злочинів.
До Бориспільського відділу міліції надійшло повідомлення, що у селі Вишеньки Бориспільського району в садовому товаристві «Острів» на території дачної ділянки, яка належить 50-річному киянину Івану, сталося вбивство.
Прибулі на місце злочину оперативники затримали зловмисника, ним виявився житель міста Мінськ Республіки Білорусь, 33-річний Сергій, який зізнався у злочині і дав правдиві показання.
Того дня Сергій разом із своїм приятелем-земляком, 31-річним Євгеном вирішили завітали до дачного будинку Івана погостювати.
Погостювали… Після випитих декількох пляшок оковитої господар відправився спати, а гості продовжували пиячити, тож і не дивно, що між уже добряче сп’янілими чоловіками виникла сварка. Криваву крапку у цій безглуздій баталії проставив Сергій. Схопивши зі столу кухонний ніж, він заподіяв своєму 30-річному земляку проникаюче поранення грудної клітини, внаслідок чого Євген помер.
До Рокитнянського райвідділу міліції з районної лікарні надійшло повідомлення про смерть від отриманого поранення черевної порожнини 32-річного Дмитра, жителя села Бушеве.
В ході розслідування цієї пригоди правоохоронці встановили, що дане ушкодження потерпілому, під час з’ясовування відносин, наніс його одноліток Олександр. Того трагічного дня зустріч чоловіків сталася у райцентрі Рокито біля ринку «Левада». Слово за словом і між ними виникла сварка, яка переросла у бійку. Здавало надали одне одному тумаків і досить. Та де там. Розгніваний Дмитро вирішив помститися супернику, тож пішов до свого автомобіля «Нива», дістав рушницю ІЖ-58 12 калібру, до речі зареєстровану, і повернувшись на місце події почав погрожувати зброєю. Олександр спочатку намагався його заспокоїти, а коли зрозумів, що все марно, взявся силою відбирати рушницю і з необережності здійснив постріл по власнику зброї.
Що не поділили чоловіки з’ясовує слідство, та мабуть це уже і не скільки важливо, адже головне те, що із-за дрібної сварки загинув молодий чоловік.

Громадянин затриманий співробітниками міліції у місті Бориспіль, що на Київщині, на своїх візитках представлявся менеджером по перевезенню та доставці медичних препаратів. На зворотному боці карток попереджав про небезпеку захворювання СНІДОМ. На справді ж він виявився банальним наркоділком.

У поле зору правоохоронців за «темні справи» з наркотиками, 31 річний мешканець Борисполя потрапив ще кілька місяців тому. Проте впіймати чолов’ягу на гарячому не вдавалось. Та в решті решт було зібрано достатньо інформації і зловмисника затримали під час продажу чергової партії зілля.
Під час огляду автомобіля «Мерседес» представницького класу, який належить затриманому, правоохоронці виявили та вилучили чималу партію наркотиків. Від звичайного опію (в народі більш відомого, як ширка) та «Трамадолу», до більш «важких» - пігулок «Екстазі» та психотропного препарату «Сібазон». Вже не кажучи про велику кількість сильнодіючих медичних препаратів «Дімедрол» та «Сонат».
Загалом же вилучено «зілля» на суму близько 30 тисяч гривень.

Можна сказати, що чолов’яга організував цілий наркомагазин на колесах, який вирізнявся справжнім сервісом для наркозалежних осіб.
Окрім основного наркотичного краму він продавав ще й супутні товари: шприци та медичні препарати які додаються як інгредієнт до готового наркотику. Ціну за ці речі заломлював в 10 разів більше від їх реальної вартості. Приміром, якщо упаковка димедролу у звичайній аптеці коштує близько 2-3 гривень (за наявності рецепту) то тут ціна виростала до 10 гривень за одну пігулку, зате без жодних формальностей.
Наразі проти затриманого порушено кримінальну справу за рядом статей пов’язаних з наркотиками. Подальшу долю затриманого вирішить суд.
P.S. До речі, це вже не перший конфлікт затриманого із законом. У 2004 році він був засуджений за зберігання наркотиків, проте отримав умовний термін покарання.

Безпосередні контакти з жителями області вже стали звичною практикою в діяльності керівництва Головного управління МВС України в Київській області. Жителі Київщини мають можливість у будь який час дня і ночі звернутися зі своїми проблемами на телефон довіри, зустрітися з начальником управління у своєму райцентрі, де він регулярно проводить прийоми. А відтепер вони періодично зможуть зателефонувати до нього прямо у кабінет під час прямих телефонних ліній. Повідомлення про їх проведення розміщуються в обласних ЗМІ. Перша з них відбулася днями.
Впродовж двох годин, з 10-ї до 12-ї генерал-майор міліції Костянтин Сапко спілкувався з жителями області, відповідаючи на їхні численні запитання. Здебільшого вони стосувалися конкретних проблем дозвонювачів. Це й зрозуміло, адже кожен намагався донести до начальника обласної міліції насамперед власні болі, тривоги та негаразди. Проте були серед запитань й такі, що мають загальний характер і будуть цікавими широкому загалу.

Зокрема жителька Миронівки Валентина Петрівна, син якої повернувся з армії і хоче влаштуватися на службу у міліцію, цікавилася, що для цього потрібно, як це можна зробити практично, і на що він може розраховувати у матеріальному плані?

Насамперед слід звернутися у райвідділ внутрішніх справ за місцем проживання до заступника начальника по роботі з персоналом або у відділ комплектування управління по роботі з персоналом ГУМВС України в Київській області. А щоб служити в міліції окрім бажання потрібно мати добре здоров’я і бути морально-психологічно готовим і придатним до цієї служби. Це з’ясовується відповідним вивченням кандидата, його медичним обстеженням та проходженням спеціальних тестів. Якщо кандидат на службу в міліції виявляється придатним до неї, йому може бути запропонована посада відповідно до його професійно-освітньої підготовки, нахилів і бажань в межах наявних вакансій.
Грошове забезпечення працівників міліції залежить від посади, звання, вислуги та ще деяких чинників. Але навіть новачок на посадах рядового і молодшого начальницького складу зараз може розраховувати на зарплатню у 1300 гривень.

Василь Семенович з Іванківського району повідомив, що має клопіт з карабіном, що залишився від покійного батька. Зброя не зареєстрована. Він знає, що зберігати її незаконно і можуть бути неприємності, якщо її якимось чином виявлять. Вона йому не потрібна, але віднести у міліцію не наважуюється, бо остерігаюся все тих же неприємностей – почнуть розпитувати звідки вона, навіщо тримав і таке інше. Він же про походження цього карабіна нічого не знає. Тому цікавиться, як правильно вчинити?

Побоювання Василя Семеновича, справді, резоні, адже діючим законодавством передбачена відповідальність за незаконне зберігання зброї. Тому, щоб дати добропорядним громадянам вихід з подібних ситуацій та з метою протидії незаконному розповсюдженню зброї, боєприпасів до неї, вибухових матеріалів, вилученню їх з незаконного обігу МВС України двічі на рік проводить місячники їх добровільної здачі зброї. Терміни проведення місячників доводяться до відома населення через засоби масової інформації. Громадяни, які під час проведення місячника добровільної здачі зброї звернулися до ОВС з заявою про здачу незареєстрованої зброї звільнються від кримінальної відповідальності за її незаконне зберігання.
Щоб позбутися небезпечного майна, необхідно звернутися до ОВС за місцем проживання з письмовою заявою на ім’я начальника органу внутрішніх справ про здачу зброї.
Законодавством передбачена також можливість подальшої реєстрації громадянами зданої до ОВС зброї, якщо не перебуває в розшуку, та не належить до нарізної зброї військового призначення.
Для реєстрації зброї на своє ім’я громадянам, які здають зброю, необхідно надати до ОВС документи перелік яких передбачений чинним законодавством для придбання мисливської вогнепальної зброї, а саме:
1. заяву на ім’я начальника ОВС щодо видачі дозволу на придбання вогнепальної зброї ;
2. заповнену картку-заяву;
3. медичну довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об’єкт дозвільної системи;
4. довідку про наявність чи відсутність судимості,
5. довідку про проходження спеціального курсу з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та застосування;
6. копію договору страхування;
7. платіжне доручення (квитанцію) установи банку про оплату послуг за видачу такого дозволу.

Марія Володимирівна з Боярки поділилася своїми проблемами з 14-річною дочкою Дівчина періодично зникає з дому. Сім’я вже звикли до таких вибриків, але останнім часом її відсутність стає дедалі тривалішою і це дуже турбує. До міліції своїми проблемами не зверталися зі, сподівалися впоратися самотужки, але зусилля виявляються марними. Чим може допомогти в такій ситуації міліція? Скільки повинна бути відсутньою дитина, щоб розпочали її розшук?

Марія Володимирівна, як і багато інших батьків, дарма зволікає зі зверненням до міліції зі своїми проблемами. Працівники кримінальної міліції у справам неповнолітніх, безперечно, допомогли б у їх вирішенні. Принаймні, було б з’ясовне коло спілкування дівчини, чим вона займається поза домом, причини, через котрі вона не тримається домівки. Це дозволило б застерегти її від багатьох небезпек, котрі таїть бездоглядне життя дітей. А проведені з урахуванням цих та інших обставин виховні профілактичні бесіди могли б мати позитивний ефект.
Кримінальна міліція у справах неповнолітніх розпочинає пошук зниклих дітей відразу після надходження заяви про це, незалежно скільки часу пройшло від їх зникнення. Впродовж доби заводиться розшукова справа і до пошуку задіюються всі наявні можливості. Про підлітків, схильних до систематичних втеч з дому, повідомляють службу у справах неповнолітніх, працівники якої теж проводять з ними профілактичну роботу.

Віктор Сергійович з Броварів підняв проблему нічних феєрверків, котрі, за його словами, влаштовують всі, хто тільки може дозволити собі викидати гроші на вітер? Спокою від них немає, якраз тоді, коли хочеться відпочити. Тільки задрімаєш, а тут тобі канонада під вікном, бо комусь, бачте, заманулося відсалютувати з нагоди дня народження свого улюбленого собаки чи кота. Але ж є закон, котрий забороняє надміру порушувати тишу після 22 години.

Справді, Законом України ”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” передбачено, що шум у жилих будинках і прибудинкових територіях при здійсненнях будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із 22-ї до 8-ї години тут забороняється будь-який надмірний шум, за винятком випадків, передбачених законодавством. Проведення ж салютів і феєрверків у заборонений час можливе лише за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. Порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів встановлюється сільськими, селищними і міськими радами.
Тож, самовільне проведення салютів і феєрверків є, безперечно, правопорушенням. Проблема втому, що задокументувати його досить складно. Адже, триває воно недовго. Потрібно лише хвилина, щоб встановити у темряві куплений у магазині піротехнічний пристрій, привести його в дію і відійти, вдаючи перехожого, який любується випадковим видовищем. Та й скарг від громадян на проведення таких салютів і феєрверків до міліції не надходить.

Про проведення наступних прямих телефонних ліній з начальником ГУМВС України в Київській області буде повідомлено додатково.

В одному зі старих фільмів герой у залі засідання суду встає й серед повної тиші з радісним виглядом промовляє фразу: «Хай живе наш суд - найгуманніший суд у світі! Ура!». У наш час слова про «гуманність» суду набувають дещо іншого забарвлення.

На думку багатьох наших співгромадян українська система правосуддя недосконала, а її діяльність не витримує серйозної критики. Чи не щодня у ЗМІ з'являються повідомлення про рейдерські атаки за безпосередньої участі служителів Феміди, незрозумілі операції з майном (своїм і чужим), дивні випадки звільнення обвинувачуваних з-під варти тощо. Про одну з таких незрозумілих історій і піде мова нижче.

СЕРЕД НОЧІ – МОЛОТКОМ У ВІКНО

На початку лютого минулого року близько 3-ї годин ночі в будинку приватного підприємця П., жителя м. Бориспіль столичної області, буквально розпочався кошмар: задзвеніло розбите скло, й у вікно один за одним увалилися п'ятеро чоловіків у темних масках, рукавичках, до того ж – озброєні предметами, схожими на пістолети й автомат. Проникнувши до будинку, нічні «гості» напали на сплячого господаря та членів його родини: дружину, дочку, онука й сестру дружини. Бажаючи подолати опір мешканців будинку, зловмисники їх зв'язали й почали бити руками й ногами, вимагаючи віддати гроші й коштовності. Дочка підприємця хотіла викликати міліцію, але її збили з ніг і змусили відмовитися від свого задуму.
Поки двоє зловмисників тероризували родину, решта їх «колег» нишпорили по будинку й учиняли погром у пошуках грошей та цінних речей. Не знайшовши ні того, ні іншого, грабіжники вирішили змінити тактику. Один із бандитів схопив за ноги онука господаря (хлопчикові на момент нападу виповнився рік і три місяці), перевернув його вниз головою, приставив до дитячої голівки пістолет і став вимагати від бідної матері, аби та сказала, де лежать гроші. Не в силах більше зносити знущань над її дитиною, жінка назвала місце схованки. Зловмисники забрали гроші (загалом – близько півмільйона гривень) й зникли.

ЯК ШУКАЛИ

Дії організованої злочинної групи підпадали під положення ч. 4 ст.187 КК України («Розбій, вчинений організованою групою, поєднаний із нанесенням тяжких тілесних ушкоджень»). За даним фактом була порушена кримінальна справа, оперативники посилено зайнялися розшуком бандитів. Після проведення судово-медичної експертизи стало відомо, що в результаті нападу громадянинові П. були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження (множинні синці й садна, забиття м'яких тканин тулуба, перелом кісток носа, забита рана лівого вуха, множинні двосторонні переломи ребер, забиття-розрив правої легені, що супроводжувався больовим шоком). Дружина підприємця отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а дочка бізнесмена й сестра господарки – легкі тілесні ушкодження. Про моральний тиск на потерпілих навіть говорити не доводиться. А чого вартий переляк, що застиг у дитячих очах?!
Пошуки бандитів тривали майже тиждень. Співробітникам Київського обласного Управління по боротьбі з організованою злочинністю у стислі терміни довелося опитати декілька десятків чоловік та перевірити більше сотні громадян, раніше засуджених за подібні злочини. Нарешті оперативникам удалося встановити трьох підозрюваних у скоєнні злочину. Ними виявилися троє грузинів, з них двоє – громадяни Грузії, ще один – громадянин України. Двоє затриманих – рідні брати К., один з них (старший) – кримінальний авторитет, за оперативною інформацією як українських правоохоронців, так і їхніх грузинських колег – «злодій у законі». Також співробітники УБОЗу встановили місця проживання підозрюваних: три наймані квартири на різних вулицях Києва. Бійці спецпідрозділу захопили зловмисників буквально «на валізах»: гості із сонячного Кавказу збиралися залишити тимчасове житло на 2 джипах та іномарці, що стояли під вікнами однієї із квартир. До речі, до багажників авто була складена вся злочинна здобич. Затриманих грабіжників помістили до ізолятора тимчасового тримання бориспільської міліції.
Слідство тривало півроку, за цей час було встановлено, що грузинський «законник» створив злочинну групу з метою насильницького заволодіння майном громадян, у тому числі – і бориспільського підприємця. Грабіжники точно знали, що П. збирається придбати кілька мікроавтобусів, тому має значну суму грошей. Зловмисники тривалий час стежили за своїм «підопічним», вивчаючи його зв'язки та переміщення. План і мета нападу були відомі всім «компаньйонам», ролі ¬– розподілені. Кожен забезпечений маскою та парою в’язаних рукавичок, у кількох зловмисників – зброя, у старшого К. під час нападу на грудях висів автомат. Вікно було розбито заздалегідь підготовленим для цієї мети молотком із довгою ручкою. У наявності – всі ознаки добре спланованого та підготовленого злочину. Окрім того, двом із затриманих було пред'явлене обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК («Використання завідомо підробленого документа»). З метою створення алібі на день скоєння злочину вони підробили дата-штампи у закордонних паспортах громадян Грузії, пред'явили їх міліціонерам у момент затримання і повідомили, що в день нападу на будинок П. вони тільки прибули в Україну авіарейсом з Єревана. Але співробітники УБОЗ перевірили списки пасажирів і легко впіймали затриманих на брехні…
Ще одним моментом, який допоміг встановити особи злочинців, стало те, що, за словами потерпілих, двоє з них поранилися шматками скла у момент проникнення до будинку. Експерти вилучили з місця пригоди зразки крові та направили їх для проведення ДНК-експертизи. За її результатами, кров належить молодшому К. та його спільнику Ч. На зап’ястку правої руки останнього знаходився доволі глибокий поріз. Оперативники знайшли лікаря лікарні швидкої допомоги, який серед кількох знімків упевнено вказав на фото Ч. та розповів, що кілька днів тому накладав йому шви на різану рану. До речі, Ч. – чемпіон Грузії з вільної боротьби, кремезний чолов’яга вагою близько 140 кілограмів. Саме він наніс господареві удар, від якого у того розірвалася легеня.
В якості прикладу жорстокості банди можна навести такий приклад.. Слідкуючи за будинком бориспільського підприємця, грабіжники були впевнені, що на момент нападу в будинку має знаходитися чоловік доньки бізнесмена. Тому відразу ж після проникнення до будинку один зі зловмисників важким тупим предметом наніс удар людині, що лежала на ліжку в одній з кімнат. Та тільки ця людина виявилася не зятем господаря будинку, а… сестрою його дружини! Але зловмисникам не було коли у цьому розбиратися. Жінка довго пролежала без свідомості, а коли опритомніла, і, стікаючи кров’ю, ледве виповзла з кімнати, то побачила своїх родичів зв’язаними і побитими…

ЗВІЛЬНИТИ ЧЕРЕЗ... АЛЛАХА

Після проведення досудового слідства кримінальна справа була направлена до суду. Однак після довгого вивчення матеріалів кримінальної справи суддя Бориспільського міськрайонного суду засумнівався в тім, що... у діях злочинної групи є організованість, спільна мета та розподіл ролей. Також у служителя Феміди викликали сумніви покази доньки бізнесмена, яка стверджувала, що один із нападників (як згодом виявилося – «законник» К.) іноземною мовою наказним тоном та жестами керував діями інших грабіжників. За словами жінки, він віддавав наказ спільникам винести з кімнати побитого підприємця, адже при одному погляді на батька вона просто не могла вимовити ні слова та захлиналася сльозами. Потерпіла могла не розуміти змісту цих фраз, але хіба можна помилитися в інтонаціях та жестах?!
Крім того суд визнав за необхідне шляхом проведення додаткових допитів потерпілих і підсудних, а також шляхом призначення необхідної експертизи встановити, на якій саме мові розмовляли зловмисники. Адже за словами потерпілих, один або двоє з нападників «молилися Аллахові», хоча вони за національністю грузини і є християнами! Серйозний аргумент...
Але найбільш карколомною звісткою для присутніх стало не це. Високий суд прийняв до уваги те, що останнім часом… «у СІЗО-13 загинуло 8 осіб (більшість із яких – через ненадання кваліфікованої медичної допомоги)» – цитата з постанови суду. За словами адвоката затриманого грузинського «авторитета», у його підзахисного різко погіршився стан здоров'я, про що свідчать часті виклики до нього бригад швидкої допомоги «Борис». Медпрацівники вказаної фірми виявили у підсудного такі хвороби, які (за словами захисника підсудного) «не можна дослідити та лікувати в умовах слідчого ізолятора». У той же час офіційний діагноз (та й узагалі – наявність якої-небудь хвороби!) у старшого К. слідством не встановлено! Однак суддя не захотів отримати підтвердження поставлених приватними клініками діагнозів у державних медичних установах, а натомість за клопотанням адвоката К. і прийняв рішення змінити йому міру запобіжного заходу – із тримання під вартою на підписку про невиїзд – та негайно звільнити його з-під варти безпосередньо у залі суду! Кримінальна справа була направлена прокуророві Київської області для проведення додаткового розслідування, а сам суддя того ж дня благополучно відбув на міжнародний симпозіум. Чи зможуть тепер потерпілі повірити у верховенство Закону, а правоохоронці – знайти К. (який, до речі, за неперевіреною інформацією через три години після оголошення постанови у залі суду відлетів з аеропорту «Бориспіль») – ніхто не знає.