Щотижневі хроніки кримінальних подій реєструють повідомлення про незаконний обіг наркотиків. Вилучають дурман – зілля у різних категорій осіб. Та значний відсоток громадян, які знаходяться під впливом наркотиків – це молодь. Сьогодні на наркообліку тільки у Бориспільському районі перебуває понад 145 осіб. Однак тенденція до посилення протидії цьому лиху досить стійка. Правоохоронці вилучають наркотичні речовини в осіб, які їх вживають кожного тижня та все ж таки намагаються більше уваги приділяти саме тим, хто розповсюджує зілля. Адже доки існують джерела постачання, обов»язково знайдуться бажаючі придбати наркотики. Так, співробітниками сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків в ході проведення спеціального оперативного заходу було виявлено 29 – річного бориспільця, який намагався збути особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який він зберігав у медичному шприцу. Згодом за місцем проживання молодика правоохоронці виявили також і медичну пляшку з тією ж темно – коричневою наркотичною речовиною в кількості 15 мл. Чоловік пояснив, що це екстракт опію, який він зберігав з метою збуту. Такі справи для нього не нові, адже інколи молодик і сам «бавився» наркозіллям. Наразі збувач перебуває в слідчому ізоляторі, а співробітниками міліції щодо нього порушено кримінальну справу.
З «ширкою» на збут було затримано і 22 – річного мешканця району. Він, не працюючий чоловік, таким чином вирішив підзаробити. Та його плани перервали правоохоронці. «Від початку року співробітниками відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків та іншими службами було виявлено вже більше, ніж 47 фактів незаконного обігу наркотиків. Порушено 16 кримінальних справ, з них більш, ніж 8 направлено до суду. Є справи, як за незаконне зберігання наркотиків, так і за їх збут та незаконний обіг прекурсорів. Серед найпоширеніших наркотичних речовин – ацетильований опій, марихуана, кокаїн та похідні від них наркотичні засоби», - розповідає начальник Бориспільського МВ Олександр Борисович Хілюк.
Але одні правоохоронці це суспільне зло не здолають. Потрібна допомога населення та державних організацій. Лише коли ми будемо пильними та уважними, чуйними та турботливими, відповідальними та діяльними, менше буде тих, хто скуповує або продає наркозілля, зриває листя коноплі та краде голівки маку, у підвалах та під»їздах наших будинків перестануть збиратися наркозалежні, а вулиці та подвір»я не ряснітимуть використаними шприцами.

В селі Богданівка Броварського району, що на Київщині, сталася кривава сімейна драма, яка закінчилася смертю одного з братів-пенсіонерів. 70-річний колишній спортсмен, який, не дивлячись на вік, виглядає набагато молодше, руками і ногами до смерті забив свого меншого брата. Коли ж усвідомив, що накоїв, – викликав швидку і міліцію.
Все відбувалося наступним чином. Після доброї вечері під чарку, вони лягли відпочивати. Наступного дня збиралися піти працювати на дачній ділянці (старший брат і приїхав з Українки Обухівського району для того, щоб допомогти по господарству). Трагедія сталася близько другої години ночі. За словами затриманого, він якраз відкрив очі, коли молодший на 5 років брат стояв над його ліжком і намагався накинутися. Навіщо йому це було потрібно, чоловік не уявляє. У відповідь на це колишній атлет відкинув родича на підлогу та побив. Кілька сильних ударів прийшлися потерпілому по голові. За словами лікарів, це ймовірно і стало причиною смерті пенсіонера.
Наразі 70-річний підозрюваний знаходиться в ізоляторі тимчасового тримання Броварського МВ. Проти нього місцеві правоохоронці порушили кримінальну справу за статтею 115 Кримінального кодексу України «Умисне вбивство». Пенсіонеру загрожує до 15 років позбавлення волі.

Працівники кримінальної міліції у справах дітей Київщини знайшли 13-річну Аріну з Києво-Святошинського району, яка після шкільної екскурсії до столичного парку Феофанія додому не повернулась. Батьки вже навіть зневірилися в тому, що донька жива. До пошуків вони підключили приватних детективів та навіть ходили до ворожки. Остання сказала, що дівчинка мертва, а її тіло знаходиться в кар’єрі.
Відшукали пропажу працівники міліції за три доби на одній із станцій київського метрополітену. Шестикласниця навіть не хотіла зізнаватися, що вона і є та сама Аріна. Якою була причина того, що дитина не поспішає до своєї благополучної родини спочатку було незрозуміло. Як з’ясувалося, дівчинка під час екскурсії загубила мобільний телефон і дуже переживала, як про це сказати батькам. За словами ж матері, донька вже двічі губила апарати, проте ніхто її за це не сварив. Залишається лише здогадуватися, що телефон – це лише привід, ймовірною причиною втечі була ревність до маленької дитинки, яка нещодавно з’явилася у її мами та вітчима.
Під час триденної прогулянки Аріна познайомилася з хлопцем та дівчиною без постійного місця проживання, особи яких наразі встановлюються. Парочка вмовила дівчинку продати її золоті сережки, що і було зроблено. На отримані гроші жили. Ночували у покинутому на узбіччі автомобілі. При спілкуванні із знайденою дитиною склалося враження, що вона від таких пригод навіть отримувала задоволення. Лише після профілактичної бесіди з працівниками міліції школярка відчула провину перед своїми батьками.

Коли серед ночі на пульт державної служби охорони в смт. Рокитне Київської області надійшов сигнал «тривога», черговому стало зрозуміло, що хтось посягнув на відділення ощадбанку. Міліцейський наряд разом із службовою собакою Дарою прибув на об’єкт вже за дві хвилини. Біля приміщення правоохоронці побачили розбиту вітрину тамбурного входу. Двері в банк були непошкоджені і зачинені. Службовий пес зреагував одразу – за банкоматом заховався чоловік. Ним виявився 33-річний місцевий житель. Затриманий ледве говорив, і від нього добряче несло спиртним. Пояснюючи свої дії наступного дня, каже, що був п’яний і переплутав банк із баром, а грабувати - у нього на меті не було.
Наразі перевіряються всі обставини та причини даної події. За словами рокитнянських правоохоронців, щонайменше затриманому доведеться сплатити чималий штраф за адмінкодексом та відшкодувати збитки банку.
До речі, з метою забезпечення громадського порядку під час відпрацювання населених пунктів з початку року міліцейські пси «допомогли» затримати 40 порушників. Брати участь у розкритті злочинів на Київщині собакам доводиться регулярно. З початку року у складі слідчо-оперативних груп спільно з працівниками карного розшуку чотирилапі міліціонери здійснили 650 виїздів на місця пригод. Застосування розшукових собак сприяло розкриттю більш ніж півтисячі злочинів.

В селі Вільна Згурівського району, що на Київщині, 40-річний представник однієї з релігійних течій за наказом «голосу зверху» до смерті покарав пенсіонерку за гріхи, тіло бідолашної придав землі, а Біблію, яку вони разом читали напередодні спалив.
74-річна жінка за станом здоров’я вже давно не виходила за межі своєї садиби. Саме на це звернула увагу правоохоронців її донька, яка зі столиці приїжджала допомагати по хазяйству. Того дня дочка побачила, що будинок зачинений. Коли зайшла всередину, нічого особливого не помітила – все лежало на своїх місцях. Здивована відсутністю матері, жінка оббігала всіх сусідів, проте стареньку так і не знайшла.
Практично тиждень міліціонери працювали над розкриттям цього злочину. За кілька днів в поле зору правоохоронців потрапив житель сусіднього села, який міг бути причетний до зникнення пенсіонерки. Чоловік був останній, хто бачив жінку. Як з’ясувалося в ході слідства, напередодні він приніс жінці березовий сік, потім вони разом читали Біблію, а згодом жінка, яка, до речі, також була прихильницею тієї самої релігійної течії, що і гість, почала сумніватися, що «ця віра» правильна. На таку заяву старенької, чоловік закрив вуха долонями, присів на підлогу та почав молитися. За словами затриманого, саме в цей час він почув «голос зверху», який і наказав вбити грішницю. Скільки разів гість вдарив її металевим прутом по голові, він не пам’ятає. Каже, доки «голос» не наказав зупинитися.
Щоб знищити сліди злочину, нелюдь зізнається, що хотів підпалити свою жертву, та голос наказав придати покійну землі. Не довго думаючи, чоловік загорнув тіло в ковдру, зв’язав кабелем подовжувача, погрузив на велосипед та відвіз до саду, де і закопав потерпілу. Гроші та мобільний телефон, які випали з кишені пенсіонерки він підібрав. Гривні, правда, спалив, бо вони «з рук грішниці», а от телефон та велосипед, на якому перевозив труп – продав місцевим жителям. Сліди крові та свої відбитки в будинку він також знищив. Наразі правоохоронці чекають на висновки судово-психіатричної експертизи, проте дії підозрюваного стосовно приховування слідів злочину самі собою говорять про те, що людина діяла свідомо.
Згурівські міліціонери порушили проти затриманого кримінальну справу за ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Якщо чоловіка визнають психічно здоровим, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

На Київщині з початку року працівники УДСБЕЗ порушили кримінальні справи по фактам завдання державі збитків на суму близько 9,5 мільйонів гривень. Предмет злочинних посягань – 154 га землі сільськогосподарського призначення. Загалом в сфері приватизації протягом останніх чотирьох місяців виявлено близько 30 злочинів, половина з яких – тяжкі та особливо тяжкі.
Так відносно службових осіб управління земельних ресурсів Макарівського району за матеріалами працівників міліції природоохоронна прокуратура Київської області порушила кримінальну справу. Зловживаючи службовим становищем, посадовці здійснили службове підроблення та видали довідки разом із висновками про відведення земельних ділянок у власність 29 громадянам. Цим самим нанесли збитків державі на суму близько півтора мільйона гривень. Таким чином отримали ділянки дев’ятеро громадян і на території Васильківського району.
Ще один розповсюджений спосіб обійти закон викорінюють на території передстоличної місцевості. За фактами зловживання службовим становищем порушуються кримінальні справи відносно службовців фермерських господарств, які умисно надають для реєстрації державному реєстратору нові редакції статутів, згідно яких до складу членів господарств незаконно включені сторонні особи. В подальшому, на підставі редакції «виправлених» статутів люди, оминаючи закон, отримують паї.
Також на Київщині з початку року працівники управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю викрили 7 фактів хабарництва відносно посадових осіб: у п’яти випадках хабар перевищує 10 тисяч гривень, з них 2 – понад 100 тисяч гривень та 1 – більше 2 млн. гривень.

В Яготинському районі, що на Київщині, 29-річна дівчина кухонним ножем заподіяла поранення своєму співмешканцю. За словами лікарів, лише міліметри віддалили молодого хлопця від неминучої смерті.
Схопити небезпечний предмет зі столу громадянську дружину змусили образливі слова 20-річного чоловіка, з яким разом вони мешкали вже близько трьох років. Нікому затримана не дозволяла так принизливо говорити про себе, як про жінку легкої поведінки. Нічна лайка з домішками нещодавно розпитого з друзями спиртного призвели до непередбачуваного. Про те, що в будинку щось сталося, сусіди зрозуміли одразу – страшенний крик жінки, а потім швидка допомога і міліція.
Наразі потерпілий знаходиться в місцевій лікарні, його стан стабілізувався. Натомість, темпераментна співмешканка перебуває в ізоляторі тимчасового тримання місцевого райвідділу. Правоохоронці вирішують питання про порушення проти неї кримінальної справи за ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України – умисне тяжке тілесне ушкодження. Покарання, передбачене законодавством за скоєний злочин, - до восьми років позбавлення волі.

Для багатьох людей дільничний уособлює у собі усю міліцію. Саме тому так багато сподівань покладають на нього звертаючись по допомогу. Та виявляється не завжди він взмозі їх виправдати. Купа нарікань, лавина невдоволення – чому міліція така бездіяльна, така байдужа? Доводилося дільничному чути й не таке. І не тільки від простих людей, а й від влади, від власного ж керівництва... Не впустить можливості жоден бажаючий.
Спробуємо заглибитися у проблему і таки розібратися, що ж саме заважає дільничному добре працювати, аби усім було добре? На це риторичне питання ми спробували знайти відповідь спілкуючись із заступником начальника Броварського міськвідділу внутрішніх справ майором міліції Русланом Хартановичем, який курує роботу блоку дільничних інспекторів міліції та території Броварів та Броварського району.
УСЕ НОВЕ ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ?
Знищення міліції як такової розпочалося на початку 90-х, коли з метою оптимізації роботи розпочалося скорочення штатів, на тлі якого начебто була підвищена заробітня платня. Насправді ж, поступово, крок за кроком міліція почала втрачати найдосвідченіших працівників, які вже мали трудовий стаж за льготним обчисленням. А „збільшення” зарплати потягло призупинення дії льгот для працівників міліції, яке триває й донині. До-речі, не таких вже й значних льгот, а саме - видачу продовольчого пайка (мука, масло, цукор, консерви), 50% оплату комунальних послуг, безкоштовний проїзд міським транспортом та раз на рік залізничним. Втім, для для рядового міліціонера із заробітком (одним із найнижчих у світі), який зараз складає у середньому півтори тисячі гривень, і ці льготи, були відчутним підспір”ям. Служба була передбачуваною, сім”я нагодована. Дільничний тримався роботи. Його знали в обличчя та більшістю поважали. У підтриманні авторитету стражу порядку був зацікавлений і сільський голова. Зазвичай вишукував можливості забезпечити житлом та транспортом на території, аби зробити дільничного частинкою того суспільства, про добробут якого піклуюється сам. Ці часи викликають ностальгію у багатьох.
Чому ж зараз не рідкість побачити дільничного, який майже на коліні приймає заяву від потерпілого? Про власне житло не може й бути мова, коли навіть службовим кабінетом не забезпечений та й міліціцейській кітель купує за свої... Із перевтомою на обличчі та безвихіддю у очах обходить пішки піднаглядну територію. А це подекуди і три, і чотири села..., інколи більше. Нині навантаження на дільничного броварщини перевищує норму у три рази. Відсутність бажаючих працювати за таких умов зрозуміла, як і стрімка плинність вже працюючих кадрів.
Чотири молоді працівники, які пройшли повну підготовку, відмовилися від посад наприкінці стажування, коли на практиці зрозуміли, які на них очікують навантаження...
Дивлячись на отакого дільничного, заявник мимохіть відчуває що він звернувся по захист до того, хто й сам його потребує... Як не крути, а зустрічають по одежці...
Парадоксально, але усе це не секрет і ми не відкрили Америку. Втім, гучні гасла, що лунають з трибун спільних нарад дільничних та міських(сільських та селищних Рад) – як вода крізь пісок. Та віз й донині там...
Нині тягар економічних проблем відволікає від цієї насущної проблеми, як відродження міліції з руїн. Особливо інституту дільничних. Ланки, яка не тільки профілактує а й відіграє безпосередню роль у розкритті злочинів.
Хто може надати розшуковцю інформацію про скажімо Василя, чи Петра, які на селі схильні до крадіжок, пияцтва та аморального способу життя? Хто збере якісну доказову базу для слідства про підозрюваних у тому чи іншому злочині? Хто у першу чергу може захистити від сімейного дебошира та насильника? Відповідь єдина - дільничний інспектор. Віктор Остапчук, який пропрацював на посаді понад 10 років (!) на одній дільниці успішно розкриває злочини за обмаллю інформації. Впізнає своїх „підопічних” за одним тільки натяком. Коли розшуковці серед прикмет злочинця назвали тільки його призьвісько, старший дільничний Остапчук безпомилково назвав його справжнє ім”я..
Чому ж ми продовжуємо котитися у прірву та втрачати останки колись квітучої правоохоронної системи? Зрозуміло, комусь було вигідно її вкрай послабити. Адже сильна, незалежна міліція може ненароком стати на заваді криміналітету. „Краще” тримати її напівголодну, залежну та слабку, аби й голови не підіймала. Чому ж розуміючи усе це ми обурюємося, коли дізнаємося про факти отримання українськими правоохоронцями хабарів? Напевно що норвежський поліцай би з”їхав зглузду, якби міркував про лівий заробіток, коли його держава забезпечує йому щомісячне утримання у понад 10 тисяч доларів. Гаразд, це Європа. Візьмемо Африку. У Намібії робота поліцейського оплачується у понад 3 тисячі доларів. На додаток ще й повний пакет соціального захисту. Про заробітну платню українського правоохоронця соромно й казати знаходячись серед міжнародної спільноти поліцейських.
Отже, чи так багато необхідно для того аби механізм нормальної роботи дільничного нашої держави зрушив з місця та запрацював?
З деяких прикладів Руслана Аркадійовича зрозуміло, що навіть у реаліях сьогодення, кроки до кращого можливо робити.
Так, на території Шевченківської сільської ради вже віришено питання про виділення житла для дільничного. Голова Плосківської сільської ради стикнувшись із небувалим безладдям на селі, вирішив це питання рішуче. Звернувся про виділення на село двох працьовитих дільничних. А потім надійно закріпив їх на території, надавши у тимчасове користування житло. Протягом наступних 5-10 років, воно перейде у їхню приватну власність. Cемиполки, Княжичі і Заворичі пішли тим самим шляхом. Великодимирська селищна рада та Пухівська сільська рада надали дільничним по земельній ділянці. Ці позитивні зрушення мають прискорюватися. Добрі перпективи привернуть увагу молоді до цієї професії, яка насправді дарує її володарям величезний життєвий і професійний досвід. Ця професія має стати привабливою, аби заповнити вакансії і логічно розподілити існуюче навантаження. На додаток – кришу над головою, робочий стіл і зв”язок. Усе інше зробить терпіння, працьовитість та самовідданість слов”янської натури нашого люду, який звик до перевантажень та надзвичайних умов. Адже не працює з під палки, а робить навіть більше від можливого. Саме це щоденно доводить колектив у 39 працівників ДІМ Броварської міліції, які не дивлячись ні на що, намагаються гідно обслуговувати наш броварський край.

Напередодні Дня Перемоги начальник ГУМВС України в Київській області генерал-майор Костянтин Сапко привітав ветеранів Великої Вітчизняної війни з їхнім святом і віддячив їм за подвиги.
На жаль, з кожним роком все менше залишається серед нас тих героїв, котрі, не шкодуючи ні здоров’я, ані життя, захищали Батьківщину під час найстрашнішої та найжорстокішої війни в світовій історії.
Так, за словами Костянтина Васильовича, серед працівників обласної міліції в живих лишилося 97 безпосередніх учасників бойових дій. 27 з них – працівники Головного Управління. Всі ці люди несли службу в різних частинах та на різних фронтах. Серед них – льотчики, танкісти, піхотинці й партизани. Після перемоги над фашистськими загарбниками вони розпочали війну зі злочинністю, як працівники ОВС.
Спогади й досвід ветеранів є надзвичайно важливими для наступних поколінь, адже дають можливість не допустити подібної трагедії у майбутньому і зберегти гордість за наших бійців.
Напередодні дев’ятого травня ветерани Великої Вітчизняної отримали нагороди від МВС, обласної ради та спілки атестованих працівників міліції. А одному з героїв присвоїли звання підполковника.
Після урочистої частини почесні гості відправилися за святковий стіл, де мали можливість пом’янути загиблих співвітчизників і згадати свої бойові дні.
Обласна міліція, у свою чергу, пообіцяла ветеранам допомогу й піклування…

Сьогодні, шостого травня, у селі Новосілки Макарівського району пройшло поховання останків Білоруського воїна Червоної армії.
У квітні 2009 року працівники Макарівського відділу міліції проводили оперативно-розшукові заходи по розшуку вбитого чоловіка. Підозрюваний у злочині вказав на кілька місць поховання.
Розпочавши «розкопки» поблизу села Новосілки, правоохоронці знайшли людські кістки, що знаходилися на глибині близько 25-ти сантиметрів під землею. На місце викликали слідчо-оперативну групу, яка провела документування й виїмку останків. За словами першого заступника ГУМВС України в Київській області Анатолія Кислого, на рівні грудної клітини скелета знаходився солдатський медальйон, а поруч – іржаві гільзи від вогнепальної зброї.
Коли ж останки направили на експертизу, виявилося, що вони належать червоноармійцю Гончару Івану Марковичу 1919 року народження, уродженцю Республіки Білорусь.
З’ясувавши це, міліціонери звернулися за допомогою до Всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну». Її представники провели перевірку архівних документів, а також вказали на той факт, що подібними медальйонами солдати користувалися лише у 1941 році. Саме тоді поблизу села Новосілки проходили бойові дії.
З метою встановлення родичів і подальшого поховання солдата на Батьківщині керівництво ГУМВС України в Київській області через консульство направило запити до Білоруської Республіки. Та, на жаль, єдиний рідний – син названої сестри загиблого – відмовився займатися церемонією.
Тоді обласна міліція взяла на себе клопотання про підзахоронення останків загиблого до братської могили. Завдяки сприянню Новосільської сільської ради, Гончар І.М. був похований з усіма військовими почестями. Символічним є те, що захоронення відбулося напередодні 65-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Пом’янути співвітчизника приїхав радник посольства Республіки Білорусь в Україні Юрій Слука. Він віддячив українцям за шанобливе ставлення до його земляка і згадав, що немало українських воїнів поховані на території Білорусі.

Участь у заході прийняв також голова Всеукраїнської організації «Закінчимо війну» Юрій Зубко. Він наголосив, що нашим батькам і дідам вдалося відвоювати Батьківщину у фашистів, та все ж вони не змогли закінчити війну. Адже, за переконаннями організації, кінець страшному лихові буде покладений лише тоді, коли кожен воїн буде похований з відповідними почестями.
Юрій Григорович також повідомив, що у 2009 році лише на території Київської області було проведено сім подібних захоронень. Серед присутніх були й учні місцевої школи.
На честь Гончара І.М. прозвучав військовий салют і панахида шести священників різних релігійних конфесій. Ця подія ще раз нагадала українцям про те, що ми мусимо шанувати пам'ять кожної людини, котра поклала своє життя заради наступних поколінь вільної держави…

7 мішків комбікорму мало не позбувся Калитянський агрокомбінат, що на Броварщині. Під час спроби його викрадення були затримані працівники цього ж підприємства.
Старший інспектор сектору Державної служби охорони Броварської міліції В’ячеслав Глудік, який контролює роботу працівників відомчої охорони комбінату, розповів, що протягом двох останніх місяців він неодноразово помічав зникнення комбікорму. Та виявити крадіїв дотепер не вдавалося, адже територія агрофірми величезна. Втім, надію не втрачав, та ще ретельніше пильнував майно. Аж поки наочно не зіткнувся із крадіями. Під час чергового обходу території, близько 19.00 години, В’ячеслав Максимович звернув увагу на відчинені ворота агрокомбінату. Це видалося дивним. Робочий день працівників комбінату завершується о 17.00. Наблизившись, побачив… знайомі обличчя. Двоє чолов’яг, працівників агрофірми, завантажували свій ВАЗ мішками із комбікормом. Представник державної служби охорони зорієнтувався миттєво та спромігся затримати одразу обох нероб, які спробували утекти. Перекрив виїзд їхнього автомобілю своїм і спочатку затримав водія, а іншого упіймав поміж машин автогосподарства.
Згодом, згідно інструкції, повідомив про подію до відповідних служб. Викрадене було вилучено. Розпочато перевірку.
Протягом свого існування агрокомбінат зазнавав чимало зазіхань на власне майно. Втім, це вже й не перше вдале затримання, яке провів старший лейтенант міліції В’ячеслав Глудік. 5 років тому йому вдалося затримати чотирьох мешканців Калити та Заворичів (також колишніх працівників агрофірми), які намагалися вивезти з підприємства 18 (!) поросят. Півроку тому – припинити злочинну діяльність водія агрофірми, який намагався привласнити 300 кг комбікорму та маляра, який спокусився на 28 мішків комбікорму відповідно.
Калитянський агрокомбінат вже понад 10 років користується послугами ДСО. Адже, як виявляється охороняти майно від «своїх» треба ще дужче аніж від чужих.

Під час першотравневих вихідних, коли громадяни відпочивали від трудових буднів і смажили шашлики, правоохоронці Київщини несли варту у посиленому режимі. Адже, не секрет, що українці полюбляють відзначити свято випивкою, а, як наслідок, буянити на вулицях рідних міст та селищ. Тож, міліціонери робили все можливе для забезпечення спокою громадян і, варто зазначити, гідно впоралися з цією місією…
Так, першого травня у 56-ти населених пунктах Київської області відбулися 74 урочистих заходи; в них брали участь понад п’ять тисяч чоловік. Не дивлячись на подібну масовість, з приємністю відмічаємо, що жодних правопорушень під час публічних святкувань не сталося.
Серед дачників і любителів природи теж не знайшлося тих, кого варто було б направити до райвідділу за негідну поведінку. Навіть зловмисники незвично притихли й скоїли у ці дні ледь не на половину менше злочинів, ніж зазвичай це трапляється у будні…
Не дивлячись на приємні показники, дехто від криміналу все ж не втримався…
Так, з першого по п’яте травня на Київщині сталося 645 злочинів та резонансних подій. З них 13 грабежів, 139 крадіжок державного та приватного майна, 18 випадків, пов’язаних з наркотиками та 28 хуліганств.
Як не прикро, та не обійшлося й без тяжких злочинів – двох вбивств у Баришівському та Тетіївському районах. Підозрюваних затримано, проти них порушено кримінальні справи.
Два тяжких тілесних ушкодження сталися першого травня в Ірпінському та Яготинському районах. Причиною такої агресії послужила велика кількість горілки. На щастя, жоден з двох випадків не виявився смертельним, а винуватців було заарештовано. Вони понесуть покарання з усією суворістю закону.