Читаючи міліцейські зведення про те, що «в стані алкогольного сп’яніння, скоїв убивство…наніс тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті.., покінчив життя самогубством…», починаєш усвідомлювати: коли людина напідпитку, вона стає заручницею власного гніву та втрачає розум. Хильнувши зайвого, дехто вдається до радикальних заходів доведення власної правоти. І як наслідок цього – страждає родина, люди втрачають роботу, спиваються і просто котяться у прірву, звідки вороття уже немає.
Виготовленням та збутом оковитої переважно вражені села. І женуть його та торгують ним якщо не кожна хата, то через одну. Але останнім часом, ця проблема стала актуальною і для районних центрів Київщини. Роблять це навіть, здавалося б, порядні люди, яких штовхає до перетворення домівки на гуральню бідність та відсутність роботи.
Під час проведення заходів, щодо виявлення самогонників, дільничні інспектори міліції Білоцерківського міського відділу з’ясували, що вони не усвідомлюють і не визнають своєї вини. Для прикладу, жінка, у якої вилучено 100 літрів закваски самогону та 2 літри оковитої, не розуміє, що в цьому кримінального: «Чого ви до мене приїхали? Що я такого зробила? Гнала самогонку? Так то для себе і дітей…» Проте, на запитання, чи дозволяє вона дітям пити горілку, зніяковівши, як відрубала: «Вони у мене непитущі».
Працівники міліції Білої Церкви і надалі будуть виявляти самогонників. Сподіваємося, у правопорушників прокинуться нарешті такі почуття, як відповідальність, докір і совість…
Світлана Лісовська, ВЗГ ГУМВС України в Київській області
|
