| Серед зелених соснових лісів і першої трави, що пахне весною, пронизані спогадами і болем відчуження стоять покинуті будинки навколишніх сіл. Замість вікон у яких колись жив затишок, сповнені глибоким смутком чорні діри, замість щастя і дитячого сміху – глуха тиша. Лише старанно пофарбовані руками колишніх господарів ставні, з досі не змитою фарбою, вдихають краплину життя у зону екологічного лиха. |
