На Київщині третина дітей втікає з благополучних родин

З початку року на Київщині правоохоронці зафіксували 147 випадків зникнення дітей, які самовільно залишили родини та навчальні заклади. Більше ста втікачів міліція розшукала впродовж першої доби, відносно сорока шести - завели оперативно-розшукові справи, двоє дітей ще в розшуку. 

За кожним випадком зникнення неповнолітніх працівники відділу кримінальної міліції у справах дітей вивчають причини та умови втечі. Як правило, покидають родини діти віком від тринадцяти до шістнадцяти років. В багатьох випадках вони навіть не можуть пояснити, чому вони так вчинили.

Стало очевидним, що ця проблема стосується не лише неблагополучних сімей. Третина від загальної кількості випадків - це зникнення дітей із цілком успішних родин. За словами тимчасово виконуючого обов’язки начальника ВКМСД міліції Київщини Олександра Дудника, причини такого «протесту» найрізноманітніші. Найголовніша з них – нерозуміння поєднане з надмірною опікою. Батьки, які не дають можливості дитині висловити свою думку і довести правоту, часто стикаються з таким неадекватним протестом свого чада. Єдина порада дорослим в таких випадках – придивитися до дитини, проявити увагу, спробувати відчути себе на її місці.

Годі і говорити, коли підліток піддається фізичним знущанням та принизливим образам. Від неблагополучних батьків діти втікають, бажаючи просто захиститися. Таких випадків в міліцейській статистиці найбільше. Зазвичай батькам байдуже, чому діти це роблять. Повернення неповнолітніх перш за все цікавить міліцію. У сім'ях, де на першому місці алкоголь, наркотики і постійне безгрошів'я, підлітки рано дорослішають і на знак протесту йдуть з дому. Мало хто з них знаходить роботу, житло і, взагалі, своє місце в житті. У випадках з такими сім’ями, як правило, після міліції за справу беруться соціальні служби. А далі – дитячі будинки, інтернати…

За словами Олександра Анатолійовича, на сьогоднішній день трапляються випадки, коли діти самовільно залишають і виховні навчальні заклади. На жаль, відслідковується негативна тенденція щодо несвоєчасного повідомлення адміністрацією шкіл-інтернатів про зниклих безвісти, а також інформації про тих дітей, які раніше неодноразово залишали заклади. Це суттєво ускладнює розшуковий процес. Найпоширенішою причиною втеч вихованців – надмірне психологічне навантаження та невирішені конфлікти серед однолітків.

ВЗГ ГУМВС України в Київській області