Завжди на посту

Володимира Полтавця дуже добре знають у кількох селах Фастівського району: у Томашівці – бо там він мешкає, і у Веприку, Волиці, Дмитрівці та Півнях – бо там він працює. А оскільки до своєї роботи Володимир Миколайович ставиться не те що надзвичайно відповідально, а просто-таки живе нею, то «своїм» є не лише для земляків, а й для мешканців тих населених пунктів, з якими доводиться спілкуватися в силу професійних обов’язків.

Професія у Володимира Полтавця важка, складна, нервова, але дуже необхідна. Він – старший дільничний інспектор міліції. Саме представники цієї служби мають найтісніший контакт з населенням, саме вони найперше уособлюють для мешканців сіл правоохоронні органи, саме їм найчастіше доводиться вислуховувати про біди й проблеми… І не тільки вислуховувати, а й долучатися до вирішення тих гострих питань, з якими звертаються до них люди. Володимир Миколайович, свідомий своєї відповідальності, несе свою службу так, щоб дійсно виправдовувати довіру.

Кожен пункт посадових обов’язків для нього є щоденною роботою. А сам він є справді надійним захисником прав та законних інтересів жителів сіл, що входять до його великої адміністративної зони обслуговування. Володимир Полтавець робить усе можливе, щоб уберегти їх від чиїхось злочинних посягань. Він знає, хто в якому селі «чим дише», а відтак хто може стати на слизьку стежку – і виявляє до таких особливо пильну увагу. Він веде безкомпромісну боротьбу з пияцтвом та наркоманією. Він зустрічається зі школярами задля профілактики вчинення ними правопорушень і мирить сусідів, які щось між собою не поділили. Він постійно проводить прийоми громадян, але, не обмежуючись цими прийомами, і сам іде туди, де, відчуває, може чимось зарадити. Тож часто стає миротворцем у родинах, де трапляються сварки, а то й бійки. Він завжди на людях і з людьми – бо робота у нього така…

І ця важка робота, каже, йому до душі – бо почувається справді потрібним людям. Немає для майора міліції, старшого дільничного інспектора Володимира Полтавця більшої радості, ніж усвідомлювати, що наставив когось на шлях праведний, повернув спокій у якусь сім’ю, зупинив чиєсь безчинство, дав комусь слушну пораду чи допоміг у вирішенні якоїсь житейської проблеми.

За три роки його роботи дільничним (а загалом він працює в правоохоронних органах з 1995 року) таких приводів для професійної радості у нього було багато. Як і випадків, коли саме завдяки йому розкривалися скоєні злочини. Один з недавніх – той, коли разом зі слідчим Русланом Дмитрухою розкрив кримінальну справу – крадіжку з приватного помешкання в Кожанці ста кілограмів мідного дроту. За «ниточку», яка дозволила з’ясувати особи зловмисників, тоді потягнув саме дільничний, знайшовши водія автомобіля, яким перевозилося вкрадене. Трьох із чотирьох злодіїв уже затримано. І це – наука іншим: адже якщо злочини не залишаються не розкритими, а злочинці – не покараними, то ті, хто має на думці щось подібне, тричі подумають перед тим, як вдаватися до неправомірних дій.

Мрія майора міліції Володимира Полтавця – щоб злочинів не було взагалі. І сварок та бійок – також. Але поки що світ влаштований по-іншому. І тому йому, дільничному інспектору міліції, який завжди – на своєму нелегкому посту, часом доводиться мати справу з покидьками, бути в епіцентрі бурхливих «розбірок», вгамовувати дебоширів, втішати тих, кого образили… Хтось повинен це робити. Він, Володимир Полтавець, робить це не лише в силу посадових обов’язків, а й за покликом душі – душі, яка прагне справедливості і в якій немає місця байдужості.

Світлана БОРЩУК,
помічник начальника Фастівського МВ по взаємодії з громадськістю та ЗМІ