У приміщенні Києво-Святошинського районного відділу міліції відбулася зустріч чорнобильців-ліквідаторів. 27-му річницю найтрагічнішої дати в історії людства, аварії на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції, відзначили колишні та діючі працівники міліції.
Сто двадцять міліціонерів у ніч на 26 квітня були підняті по сигналу «Тривога». Разом з іншими органами та підрозділами Київської області вони опинилися у найкритичнішому місці. Незважаючи ні на які труднощі й небезпеку, одними з перших боролись з вогнем і радіацією. Високі моральні якості, бойова готовність і надлюдські можливості – все те, що допомогло вистояти в самому ядерному пеклі проти невидимого ворога – радіації.
Відкрив урочистість Віктор Марцинюк – голова ветеранської організації районного відділу. Вручив присутнім почесні грамоти від голови райдержадміністрації, районної ради, Вишнівської та Боярської міськрад. Начальник районного відділу полковник міліції Федір Краснояров особисто привітав ліквідаторів подяками та побажав присутнім міцного здоров’я та довголіття.
Голова громадської ради при районній державній адміністрації Іван Дерда у своїй промові повідомив, що на сьогоднішній день створено 12-ть осередків чорнобильців-ліквідаторів та проблеми сьогодення щодо діяльності цих спілок. Основні напрямки діяльності – допомога та соціальний захист родин ліквідаторів. Це постійне спілкування, підтримка, навіть просто добрим словом та втіха тих, хто втратив рідного.
Поділилися спогадами інші учасники зустрічі. Микола Бубирь, у 1986 році займав посаду замполіта райвідділу, розповів: «У той страшний час це була перевірка дружби, колективізму, відчуття ліктя товариша. Сьогодні наша задача – принести якнайбільше позитивного в наше життя, а людяність та порядність на всі часи залишаються понад усе».
Тоді сержант спецпідрозділу «ОМОН», а сьогодні ветеран міліції Олександр Бондар, за плечима якого тридцять три роки вислуги в органах внутрішніх справ, пригадує, що підняли особовий склад по сигналу «Тривога» і ніхто навіть не міг уявити, що доля кине їх в обійми уже немирного атому. Згадує, як виселяли жителів з міста Прип’ять та прилеглих сіл, як люди покидали оселі з надією повернутися в рідні домівки уже наступного дня. Охороняли від мародерів спустошені населені пункти. І на обличчя лягає тінь неприємних спогадів.
Наприкінці хвилиною мовчання пом’янули пам'ять про загиблих та тих, хто важко хворіючи, не дожив до цієї дати. За мужність і самовідданість, високий професіоналізм та особливі заслуги при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС посмертно було нагороджено медаллю «За мужність» міліціонера-водія Миколу Гриджука, яку вручили дружині покійного.
Чорнобиль не минув. Він своїм жахливим відлунням буде нагадувати про себе щодня проблемами у різних сферах життя, здоров’ї наступних поколінь, у житті кожного з нас.
Віталія Грохольська, помічник начальника Києво-Святошинського РВ по зв’язкам з громадськістю та ЗМІ
|
